Матеріал уроку. Іван Франко “Байка про байку” (продовження).
Мета. Розширити знання учнів про байку. Удосконалювати навички читання за особами.
Вчити виділяти головну думку (мораль). Виховувати інтерес до байки.
Обладнання. Портрет Івана Франка, збірка казок “Коли ще звірі говорили”, мультфільм.
Хід уроку
I. Органі занімінні момент.
II. Повторення знань учнів про байку.
1. Байка.
Прочитайте деформований текст і пригадайте, що таке байка.
КаБай – велинекий, більшогозде вашовірннй іртв чальповного стузмі,
(Байка – невеликий, здебільшого віршований твір повчального змісту, персонажами якого виступають люди, тварини, рослини чи предмети тощо. Повчальний висновок у байках називають мораллю, або силою байки.)
2. Бесіда.
– Хто автор твору “Байка про байку”?
– Що цікавого ви запам’ятали про І. Франка?
– Як називається збірка казок, яку написав І. Франко?
– Скільки казок у цій збірці?
– Чому “Байку про байку” автор написав останньою?
3.
Біля підніжжя Карпатських гір розкинулося невелике село Нагуєвичі. Багато таких сіл є в мальовничому Підгір’ї, про те саме це стало відомим на всю Україну і навіть на увесь світ.
27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах, неподалік Дрогобича, в родині коваля народився Іван Якович Франко.
Ріс так, як інші сільські діти – серед розкішної карпатської природи та вічних селянських клопотів. Правда, дечим він все-таки відрізнявся від своїх ровесників: був дуже спостережливим, допитливим, цікавим до всього, що його оточувало. Дуже любив приходити до батькової кузні і спостерігав за роботою ковалів.
В кузні збиралися люди, розповідали про свої щоденні клопоти. Малий Івась уважно прислухався до їхньої бесіди. Саме тоді зародилося в маленькому серці Івана велике бажання прислужитися цьому знедоленому люду своєю працею.
А ще гарним спомином дитинства були мамині пісні. Мати знала їх дуже багато і любила співати.
Малий Івась любив природу, полюбляв блукати околицями села. Разом з ровесниками збирав у лісі гриби та ягоди, ловив рибу. Вміння ловити рибу руками в гірській річці залишилося у нього на все життя.
Хлопчик хотів вчитися, пізнавати світ, його цікавило все нове й незвідане. Батьки бачили це, тож і віддали сина до школи. За два роки він швидко навчився читати і писати українською, польською та німецькою мовами, і його прийняли до другого класу Дрогобицької школи. Там хлопчик старанно вчився і скоро випередив своїх однокласників.
У кінці навчального року Іван успішно здав іспит і є став найкращим учнем класу. Після закінчення школи вступив до гімназії в місті Дрогобичі. Був сумлінним учнем, вчився з охотою, любив читати, співав у гімназійному хорі, почав писати вірші.
Закінчив гімназію з відзнакою і вступив до Львівського університету. Своє навчання І. Франко закінчив у Віденському університеті, де отримав звання доктора наук.
Багато років Франко працював у журналах “Дзвіночок”, “Зоря”, які друкували вірші, оповідання та казки для дітей. Саме в журналі “Зоря” побачили світ перші вірші Лесі Українки, яка переслала їх до Львова з Волині.
28 травня 1916 року Іван Франко помер. Поховали Франка у Львові па старовинному Личаківському цвинтарі.
4. Вікторина “З якої це казки?”
> “Дядечку, голубчику! Змилуйся надо мною, сховай мене в мішок! (Старе добро забувається.)
> “Вибачай, кумочку, більше не маю вас чим гостити. (Лисичка і Журавель.)
> “Ти надієшся на свої довгі ноги, але я тобі таки заграю не тої. Правда є, шо Ти панич великий, але у голові у тебе розуму небагато. (Заєць і їжак.)
> “Пішов вовчик у корчі, дивиться, ого! Горщик порожній, аж вилизаний від меду, кошик перевернений, і паляниць ані кришки нема! (Лисичка кума.)
ІІІ. Опрацювання другої частини.
1. Читання вчителем.
– Послухайте продовження “Байки про байку”.
2. Читання мовчки.
– Читаючи казку мовчки, зверніть увагу на основну думку твору, яка захована у тексті.
3. Словникова робота.
– Які незрозумілі слова вам зустрічалися?
– Дибаючи на людську згубу – очікуючи заслуженого покарання.
– Заживати – споживати, їсти що-небудь.
– Образках – невеликих художніх творах.
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Знайдіть і прочитайте основну думку. (Не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє звичайно велику правду.)
– Хто вступив у суперечку між автором та дітьми? (Один старшенький хлопчик.)
– Чим цікаві для дітей оповідання про звірів? Знайдіть відповідь на це запитання у тексті і прочитайте. (Вони люблять звірів, чують себе близькими до них, розмовляють з ними і розуміють їх: от тим-то й оповідання про звірів їм такі цікаві, особливо, коли ті звірі в байці ще починають говорити, думати і поводитись, як люди.)
– З чим порівнює автор простенькі сільські байки?
– Продовжіть речення “Тисячі речей у житті забудете, а тих…”.
5. Робота за малюнком (с. 65).
– Розгляньте малюнок. Чи відповідає він тексту?
– Назвіть звірів, зображених на малюнку. (Синиця, карась, сова, слон, вовк, змія.)
– Кого з цих героїв автор згадує у казці? (Синицю.)
– З яких казок ці герої?
– Чи всі казки тобі цікаві?
IV. Підсумок уроку.
– Чим відрізняються байки від притч? (Лише тим, що героями притч є люди, а в байках виступають звірята.)
Слово вчителя. Люди здавна помітили, що повадки деяких звірят дуже схожі на людські, і тому наділили героїв байок чисто людськими рисами та ще й змусили лисиць на базарі торгувати, вовків – нивку орати…
V. Домашнє завдання.
Навчитися виразно читати в особах “Байку про байку” Івана Франка. Переглянути мультфільм за сюжетом байки. Намалювати свій малюнок до байки.
Пофантазуйте: які ще звірячі натури можуть бути серед людей.
Додаткове завдання для двох учнів: знайти цікаву інформацію в Інтернеті про лисицю та ворону. Чи відповідають їхні характери в живій природі тим, якими їх зображають у байках?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)