Поряд з епосом, лірикою та драмою в літературі доволі часто трапляються твори, у яких поєднуються особливості епічного, ліричного та драматичного родів літератури і суміжних сфер суспільної діяльності людини, зокрема науки та публіцистики. Найчастіше відбувається поєднання епічного й ліричного начал. Такого роду твори належать до Ліро-епосу.
Ліро-епічний твір – це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки. Людина тут
- Балада (фр. ballade, від Прованс, ballar – танцювати) – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом; Дума – жанр суто українського речитативного народного та героїчного ліро-епосу – ліро-епічний твір про історичні чи соціально-побутові події; Байка – невеликий алегоричний, здебільшого віршовий
Роман у віршах став популярним у ХІХ-ХХ ст. Межують з ним драматична поема, віршована повість.