Жанрова своєрідність дум, їхня історична основа

Досить популярним і оригінальним жанром усної народної творчості України є народна дума. Дума – ліро-епічний твір переважно героїчного змісту про важливі події української історії. Дума – жанр народної творчості, який знаходиться на межі між епосом і лірикою.

З одного боку, вона не може бути віднесена до епічних гворів, бо має багато показників ліричного жанру, римування, строфічність та ін. З іншого – так само не можемо зарахувати цей вид усної народної творчості до лірики, бо має неабиякі характеристики епічного твору: сюжет і

композицію. Найчастіше в думах змальовуються трагічні сторінки української історії – боротьба народу проти іноземних загарбників. У думі персонажі чітко погруповані за принципом “наш”, що втілює добро, справедливість, і “чужий”, шо несе зло, біль, руїну і поневолення (козаки – турки-яничари з думи “Невольницький плач”, козак Голота – татарин з “Думи про козака Голоту”), Часто протиставлення відбувається на релігійному рівні: християнська віра – “віра бусурменська”.

Зміст дум залежить від часу їх виникнення. Найдавніші думи змальовують страждання невільників у турецькому

полоні (“Невольницький плач”), втечу до рідної землі (“Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі”); зображуються героїчні вчинки славних народних героїв, захисників рідного краю (“Самійло Кішка”, “Дума про козакгС Голоту”), Пізніше з’явилися думи, які звеличують ватажків національно-визвольної війни – Богдана Хмельницького, Івана Богуна.

Деякі науковці вважають, що думи виникли у часи Київської Русі із похоронної пісні, обгрунтовуючи свою версію наявністю великої кількості елементів голосіння. Похоронна пісня, яка виконувалася княжими співцями під час заховання героїчно загиблих воїнів, була частиною цілого похоронного обряду. Пізніше пісня відійшла від нього і перетворилася на самостійний жанр – думу.

За тематикою думи дуже подібні до історичних пісень і билин, в яких зображується героїчна боротьба народу проти загарбників. Межа між думою і історичною піснею досить тонка. Основна їх відмінність у тому, що перша виконується речитативом, а друга – співається. На відміну від історичної пісні, дума має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування:

В чистім полі не орел літає – То козак Голота добрим конем гуляє. Думи виконувалися речитативом у супроводі народного інструмента – кобзи, бандури або ліри. Текст думи засвідчує автора не лише талановитого, але й досвідченого, знайомого не за чутками із війною І й полоном.

Довгий час науковці дискутували: кобзарі були сліпцями”, чи зрячими? Зміст дум стверджує, що так точно відтворити події незряча людина не могла. Припускають, що кобзарі були осліплені у полоні. Дума розповідала не лише про події боротьби народу, визволення, але й порушувала соціальні проблеми, проблеми моралі і духовних цінностей (“Сестра і брат”, “Бідна вдова і три сини”).

Частої думи грунтуються на реальних фактах і зберігають імена історичних! героїв – Байда, Самійло Кішка, Іван Богун, Богдан Хмельницький.! Але в деяких думах герої вигадані і уособлюють собою узагальнений І образ, типового представника доби чи мрії і прагнення народу. Та – кою героїнею є Маруся Богуславка – узагальнений образ жінки-по-лонянки.

Думи – дуже багатий, цікавий і пізнавальний жанр усної народної творчості, який містить у собі дух епохи незламного покоління.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Жанрова своєрідність дум, їхня історична основа