Ой поїхав за снопами, за снопами,
Сидить дівка під копами, під копами.
Я на неї задивився, задивився –
Полудрабок уломився, уломився.
Ой не жаль би мені воза, мені воза,
Коли б дівка була гожа, була гожа!
А то руда та погана, та погана,
Та й та воза поламала, поламала!
“Хоч я й руда та погана, та погана,
Так у мене батько багач, батько багач!
Сірі воли на оборі, на оборі,
А на шиї в мене дукач, в мене дукачі”
“Нехай тебе чорти знають, чорти знають
Із твоїми багачами, багачами!
Воли твої поздихають,
Ти ж погана й з дукачами, з дукачами!”
Гей, люди їдуть по ліщину, Гей-а-гей!
Люди їдуть по ліщину, А я їду по дівчину Сам.
Гей, люди їдуть з ліщиною, Гей-а-гей!
Люди “їдуть з ліщиною, А я іду з дівчиною Вдвох.
Гей, питається батько сина, Гей-а-гей!
Питається батько сина:
– Скільки стоїть ця дівчина В нас?
– Ой тобі, тату, не питати, Гей-а-гей!
Тобі, тату, не питати, Скільки стоїть – треба дати Нам.
Гей, скільки стоїть – треба дати, Гей-а-гей!
Скільки стоїть – треба дати, Нехай варить вечеряти Нам!
Гей, наварила каші з бобом, Гей-а-гей!
Наварила каші з
Гей, наварила каші з просом, Гей-а-гей!
Наварила каші з просом, Поставила перед носом – їж!
Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи.
..
Грицю, Грицю, до теляті В Гриця ніженьки болять…
Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити.
..
Грицю, Грицю, врубай дров! Кахи-кахи! Нездоров.
..
Грицю, Грицю, роби хліб! Кахи-кахи! Щось охрип.
..
Грицю, Грицю, до Марусі! “Зараз, зараз, уберуся!”
Грицю, Грицю, хоч жениться? “Не можу одговориться!”
Грицю, Грицю, кого взяти? “Краще Галі не зіскати!”
“Галю, серденько моє, Чи підеш ти за мене?”
“Стидкий, бридкий, не люблю І за тебе не піду!”
У сусіда хата біла,
У сусіда жінка мила,
А у мене ні хатинки,
Нема щастя, нема жінки.
Є у мене сусідонька –
Люба, мила дівчинонька,
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
Сідлай, хлопче, вороного,
А собі бери другого,
Та поїдем погуляєм,
У сусіда побуваєм!
“Будь здорова, сусідонько,
Люба, мила дівчинонько,
Ой яка ж ти гарнесенька,
Як сніжечок, білесенька!”
“Годі, годі жартувати,
Ось іде і стара мати!”
“Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю!
Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю,
Хочу буть тобі ріднею,
Ти будь ненькою моєю!”
Якби в лісі гриби не родили,
Якби дівки по них не ходили.
А я чорнява, гарна, кучерява,
Росла виростала, хлопців чарувала.
Якби в лузі не росла калина,
Якби в батька не росла дівчина,
А я чорнява, гарна, кучерява,
Росла виростала, хлопців чарувала.
Якби дівки вечорами шили,
На вулицю гулять не ходили,
А я чорнява, гарна, кучерява,
Його цілувала, рушником в’язала.
Та орав мужик край дороги. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Край дороги!
Та воли в його круторогі. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Круторогі!
А погоничі чорноброві. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Чорноброві!
Та поклав торбу при дорозі. Гей, цобі Цабе, рябий, тпру! При дорозі!
Та ішли дівки хустки прати. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Хустки прати!
Та вони в його торбу вкрали. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Торбу вкрали!
Не порожню ж бо – з пирогами. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
З пирогами!
Та не з простими пирогами. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Пирогами!
Та начинені горобцями. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Горобцями!
– Ти до мене, ти до мене не ходи,
Куций, коротенький,
Бо до мене, бо до мене ходить хлопець
Високий, тоненький.
– Понад сад-виноград,
А у саду – грушка,
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене,
Моя щебетушка.
– Ти до мене, ти до мене не ходи,
Не міси болота,
Я за тебе, я за тебе не піду,
Хоч би сь був зі злота
– Чи ти, мила, така гарна,
Чи мені здається?
Через тебе, через тебе, моя мила,
Спання не береться.
– Ти до мене, ти до мене не ходи,
Не псуй собі ночі,
Я за тебе, я за тебе не піду,
Бо ми ся не хоче.
– Понад сад-виноград,
А у саду.- сливка,
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене,
Моя чорнобривка!
– Ти до мене, ти до мене не ходи,
Не псуй собі ночі,
Я за тебе, я за тебе не піду,
Бо мати не хоче.
Перестань, перестань
До мене ходити:
Є у мене, є у мене гарний хлопець,
Буде ня любити.
По опеньки ходила, цитьте!
Спідниченьку згубила, цитьте!
Ой цитьте ж бо, цитьте!
Цитьте ж бо, цитьте,
Та нікому не кажіте,
Цитьте!
Запорожець ішов.
..
Цитьте! Спідниченьку знайшов. .
Цитьте. Ой цитьте ж бо, цитьте!
Цитьте ж бо, цитьте,
Та нікому не кажіте, Цитьте!
Запорожець, вражий сину… Цитьте!
Верни ж мою запасчину… Цитьте!
Ой цитьте ж бо, цитьте!
Цитьте ж бо, цитьте,
Та нікому не кажіте,
Цитьте!
Ой послала мене мати зеленее жито жати.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Ой я жита та не жала, в борозенці пролежала.
Ой нуте, косарі, що нерано почали
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Наїхали чужі женці, найшли мене в борозенці.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Зажурилася Кулина, що некошена долина.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Через твої русі коси викосили всі покоси.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Через твої чорні брови викосили всі дуброви.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Через твої білі руки викосили вже всі луки.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Через твої білі лиці нема сіна на копиці.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
І долину викосили, і Кулину полюбили.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Ой за гаєм, гаєм,
Гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.
Орала, орала,
Не вміла гукати,
Га й найняла козаченька
На скрипочку грати.
Козаченько грає,
Бровами моргає.
..
Вража ж його матір знає,
На що вів моргає.
Чи на мої воли,
А чи на корови,
Чи на моє біле личко,
Чи на чорні брови?
Воли та корови
Усі поздихають,
Біле личко, чорні брови
Повік не злиняють!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)