Світло материнського серця (за поезією Б. Олійника “Пісня про матір”)

I. Величальна пісня матері – упродовж віків в українській поезії (від Шевченкового “Там матір добрую мою… ” до Тичининого “Матері забуть не можу… “; жінка-мати – краса світу, його безмежність і незбагненність, заступниця, порадниця, наставниця: рідний дім, квітучий сад, запашний степ, наша Батьківщина).

II. Уславлення й возвеличення Матері в поезії Б. Олійника.

1. Вплив біографічних фактів (втрата батька на війні, зростання під опікою матері, тіток, бабусь).

2. Мати – міра всього доброго й чесного в житті:

Мати наша – сива горлиця,

Все до її серденька горнеться…

3. Мати – Сонце – Хліб (порівняння пахучого, високого, рожевого, теплого сонця з материнським спеченим хлібом).

4. Жити, як мати, працювати, як мати, любити, як мати (основна думка в поезіях Б. Олійника).

5. Синівський обов’язок – не згасити полум’я материнської любові:

Батьки і діти. Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

III. Образ Матері – символ нашого існування, символ нашого безсмертя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Світло материнського серця (за поезією Б. Олійника “Пісня про матір”)