Яків Головацький – Над Прутом

НАД ПРУТОМ А нуте, нуте, бистренький Пруте, Весело мені заграй! Чи я сподівся тебе взглянути, Втогід сказавши “прощай”?

Я мав надію, заким минеться Одно літенько, зима, І моя доля вже розів’ється, Що й мені засяє весна. А нині тебе з тов тугов вітаю, З яков прощав-єм вторік;

Одну лиш гадку у серці ховаю, Що в молод розвилася вік… Молоді літа – калинові луги – Цвіли розкішно, як рай;

Весняні цвіти, зелені смуги, Як сльоза, чистий ручай!.. Цвіти опали, краса змарніла, Загибло зерно і плід!

Надіє мила, чо-сь голубила, Коли-сь зрадила впослід? Вона ся лестить, вона ласкає, За собов бавить мене; Цвітом бликає, рученьку подає,

Хочу, не хочу – веде. І так я блуджу, світами гоню, Нігде спокою нема,

Молоді літа в клопотах роню – Пропала моя весна!.. Милая весно, красно-сь воскресла На мою гірку печаль: Усьому-сь світу радість принесла,

А мені тугу і жаль!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Яків Головацький – Над Прутом