Дадаїзм – авангардистська літературно-мистецька течія, виникла 1916, назву отримала завдяки румунському поетові Т. Тцарі, котрий віднайшов слово “дада” у словнику Ларруса, де воно мовою негритянського племені кру означало “хвіст священної корови”, а італійською – “дитячий дерев’яний коник” і водночас – “годувальниця”.
Поставши при цюріхському “клубі Вольтера”, де групувалися німецькі письменники (Г. Баль, Р. Гюльзенбек, Г. Арі та ін.), д. швидко поширився у Швейцарії, Франції, США, викликавши зацікавлення
Епатацію (відхід від загальноприйнятих норм) традиційних смаків дадаїсти доводили до крайніх меж, свідомо організовували скандальні літературні вечори “хімічної”, “гімнастичної”
Відгомін д. спостерігався і в українському авангардизмі:
Уо Маленький хлопчику Прижмурюєш очі І смокчеш Аа аа Уо хлопчику Їж Уо
Твоя цицата ненька Вся обійми Вся любое
(Г. Шкурупш).