Зв’язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження

З усіх жанрів дитячого фольклору найбільш поширені в літературі колискові пісні. Твори цього жанру написали Т. Шевченко (“Ой люлі, люлі, моя дитино…”), С. Руданський (“Над колискою”), Я. Щоголів (“Баю-баю”), Леся Українка (“Колискова” (“Місяць яснесенький”), О. Маковей (“Сон”), О. Олесь (“Над колискою” (Пісня матері), В. Самійленко (“Вечірня пісня”). П. Карманський різні мотиви жанру опрацював у збірці поезій “Ой люлі, смутку!”.

Цікавою трансформацією жанру є також його “Пісня заколисна” зі

збірки “Пливем по морі тьми”, філософські поезії Б.-І. Антонича “Колискова”, “Пісенька до сну”. Цей жанр не обійшли увагою і поети-модерністи. Не зважаючи на індивідуальний стиль М. Йогансена, у його “Колисковій” збережена Природа народної традиції:

Моє, моєньке миле, ясне-мі Коли б не ко-ні ні-ж-ні і смут-ні

Спи, золотава вовно, Тебе не по-не-сли в осонні,

Летить-леліє літень в ви-со-ті, Спи, сину мій тоненький, на ясній

– Кімната весен повна… На сонячній долоні…

Навіть футурист Гео Шкурупій створив колискову пісню “Уо!.. Маленький хлопчику”. Форму народних колискових використав

В. Бобинський у поезії, присвяченій незнайомій ув´язненій з сусідньої камери “Тюремна колисанка”, пізніше у ще одному творі – “Ніч на дворі, ніч з камінним серцем”.

Починаючи з кінця 30-х років 20 ст. колискова стає дуже популярним жанром. Серед їх авторів – В. Поліщук (“Ой у кота-вурко-та”, “А ми підем до ріки”), М. Бажан (“Колискова”), Н. Забіла (“Казка колискова”), В. Сосюра (“Колискова”) та ін.

Інші жанри дитячого фольклору використали М. Шашкевич (цикл “Пісеньки і грачки діточії”), Л. Глібов (дитячі поезії), І. Франко (“Киця”), М. Вороний (“Сніжинки”), П. Тичина (“А я у гай ходила”, “Хор лісових дзвіночків”, “Осінь така мила”), Н. Забіла (цикл забавлянок “Про дівчинку Маринку”), А. Малишко (“Оженився горобець”, “Бігла кізка по мосту”, “Кіт-воркіт біля воріт”, “Зайцю довговухий” та ін.), М. Сингаївський (“Як приходить вечір”, “Про що говорили птахи і звірі”), І. Калинець (цикли “Дивосвіт” чи “Перша книжечка для Дзвінки”, “Калинова сопілка” чи “Друга книжечка для Дзвінки”, “Веселка” чи “Третя книжечка для Дзвінки” та ін.). Серед сучасних поетів найбільшою популярністю користуються дитячі твори І. Малковича.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зв’язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження