Бий! бий, барабане! – сурми, сурмо, сурми!
У вікна – в двері – ввірвись невідпорною силою,-
В церкву – розметай урочисту відправу,
В школу – годі нидіти школяреві,
Не проминай нареченого – не час йому тішитися з нареченою,
Ані мирного ратая – не час мирно орати поле чи збирати
Врожай,-
Так несамовито гримить барабан, так пронизливо кличе сурма!
Бий! бий, барабане! – сурми, сурмо, сурми!
Над міським тлумом, над гуркотом коліс по бруківці;
Чи постелено вдома постіль для того, хто йде до сну? –
Не мусить заснути в ліжку!
Жодного гендляра сьогодні, жодного ділка й спекулянта –
Чи не годі їм гендлювати?
Чи не годі базікати базікам? Чи не годі співати співакові?
Чи правникові не годі обстоювать справу свою перед судом?
Швидше, гучніше бий, барабане! – дми, сурмо, несамовитіше!
Бий! бий, барабане! – сурми, сурмо, сурми!
Не приставай на замирення, вмовлянь жодних не слухай,
Не зважай на полохливих – нехай собі скімлять та моляться! –
Не зважай на старого, що юнака хоче стримати,
Будь глухою до голосів дитячих і благань материнських,-
Хай навіть мари здригнуться, де мертві лежать,
Чекаючи похорону,
Так грізно гримиш ти, о барабане,- так гучно сурмиш ти,
Сурмо.
1861 Переклад з англійської М. Стріхи