Життя й революція

“Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо.

Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: Б. Червоний, Ол. Дорошкевич, М. Граціанський, Є, Черняк, М. Баран, М. Терещенко,

І. Лакиза, М. Бажан, О. Камишан, С. Щупак, І. Димерець, М. Золотарьов, Іван Ле, Г. Ткаченко, А. Янковський, А. Абчук, Я. Савченко, Гео Шкурупій, Ф. Якубовський, П. Колесник, І. Гуревич. Журнал вважався позагруповим, тому на його сторінках друкувалися автори з різних літературних об’єднань, спілок, груп – “неокласики” (М.

Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара та ін.), “ланківці” (Б. Антоненко-Давидович, Є. Плужник, Т. Осьмачка та ін.), вусппівці (С. Щупак, І. Лакиза та ін.) тощо. Журнал надавав слово старшим за віком письменникам (С.

Васильченко, М. Вороний та ін.) і молодим (Марко Вороний, І. Багряний, М. Бажан,

В. Мисик, І. Муратов та ін.). З номера в номер друкувалися поезії В. Сосюри, Д. Фальківського, Є. Плужника, Гео Шкурупія, Г. Косяченка, О. Близька, В. Поліщука та ін. Постійними авторами “Ж. й р.” були: Б. Антоненко-Давидович (роман “Смерть”, оповідання “Де когут співає на три держави”), В. Підмогильний (“Невеличка драма” та ін.), Г. Косинка (“Циркуль”), О. Слісаренко, Ю. Яновський, М. Івченко та ін.

Вагомими і цікавими були історико-публіцистичні публікації, як, скажімо, матеріали до 60-річчя М. Грушевського (№10, 1926). А №5 за 1926 майже цілком присвячений пам’яті І. Франка, де вміщено до десятка статей та розвідок про його творчість, серед них – А. Музички “Життєва путь Івана Франка”, П. Филиповича “Франко-поет”, К. Довганя “Літературно-критичні погляди І. Франка в 1890-1900 роках”, А. Ніковського “Франко в Одесі в 1909 р.”, М. Драй-Хмари “І. Франко й Леся Українка” та ін. Літературознавчі розвідки, статті з теорії літератури, рецензії друкували М. Зеров (“Квітка й пізніша українська проза”), Б. Якубський (“Поетична творчість Миколи Вороного”, “Юрій Яновський та його “Майстер корабля”), В. Гадзінський (“Гнат Михайличенко”), а також І. Айзеншток, Ю. Меженко, Г. Майфет, А. Лейтес, Ф. Якубовський, О. Дорошкевич, Б. Коваленко, С. Родзевич, А. Ніковський та ін. У 20-ті журнал був досить яскравим явищем і, наскільки дозволяли умови ідеологічного тиску, намагався тримати незалежну позицію, хоч на початку 30-х редакційна колегія, вкотре вже змінена партійним керівництвом, змушена була визнавати свої “помилки”, друкувати вульгарно-соціологічні матеріали.

У 1932 став органом Федерації радянських письменників України, у 1933 – місячником оргкомітету Всеукраїнської спілки радянських письменників. У 1934 журнал закрито.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Життя й революція