Гарт журнал

“Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик.

З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, Г. Овчаров, С. Щупак. Серед авторів – І. Микитенко, Іван Ле, Л. Первомайський, О. Кундзіч, І. Кулик, П. Радченко, І. Кириленко, Д. Гордієнко, Наталя Забіла, Л. Смілянський, С. Голованівський, А. Шмигельський,

П. Козланюк, С. Жигалко, В. Собко, І. Муратов, В. Сосюра та ін. Про політичну заангажованість журналу свідчать назви багатьох творів – “Ритми шахтьорки”, “Інтеграл” Івана Ле; “Машиністи” Л. Смілянського; “Будівниче”, “Доменний цех”,”Тракторобуд” Наталі Забіли; “Диктатура”, “Кадри” І. Микитенка; “Комсомольська ударна бригада” С. Воскрекасенка; “Пісня про п’ятирічку” М. Упеника тощо. Критика еволюціонувала в напрямку войовничої ортодоксії, демагогії. І якщо у 1927 типовими були статті, наприклад, І. Кулика “Література під комуністичним керівництвом”
чи Б. Якубовського “Нові досягнення марксизму в літературознавстві”, то у 1931-32 в кожному номері друкувалися редакційні заставки про “призови робітників-ударників до літератури”, про “реконструкцію пролетарського літературного руху”, про те, що “в пролетарській літературі має зміцнитися робітничий комуністичний кістяк” тощо.

Мовилося про проблеми, які нічого спільного з мистецтвом не мають. “Г.” розкривав механізм дискредитації літератури як мистецтва “політикою партії в галузі мистецтва”, коли на місце естетичних явищ ставилися вузькокласові, політичні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гарт журнал