Блок цілкомщиро вітав революцію 1905 року, хоча до кінця не розумів її справжнього сенсу. Сприйняття революції як могутньої стихії породжувало у Блоку двоїсте ставлення до неї. З одного боку, иола радувала могутня стихія, здатна перевернути світ, з іншого боку, його лякала руйнівна сила революції.
Він побоювався “Жакерія”, “Варфоломіївська ночей”, в одному з листів хотів питати, “коли всіх нас переріжуть”. Блок не розумів “будівництва життя”, творче начало революції. Він чекав миттєвого вибуху схитне, здатного відразу
Але цього не сталося. І поет трагічно переживає свої нездійснені надії. Це не означає, що ВІН відмовився від колишніх ідеалів, розчарувався в них.
Таким чином, Сам факт звернення співака Прекрасної Дами до зображення фабрики і робітників був важливою віхою на його творчому шляху. Події першої російської революції викликали до життя цілий ряд віршів Блока, змусили його піти з усамітненого “солов’їної саду” у бурхливий світ пристрастей і боротьби, де йде “вічний бій”. Особливу роль у житті й творчості Блоку зіграв 1905 рік. Не будучи революціонером, не розуміючи завдань і цілей
Безпосереднім відгуком на події 1905 року з’явилися вірші “Йшли на приступ…”, “Мітинг”, “пристрибала дикої степом…”, “Висячи над містом всесвітнім…”, “Ще чудово сіре небо…”, “Ситі”, “Казка про півня і старенькій “. У другому виданні збірки “Несподівана радість” Блок виділив 7 віршів в окремий цикл “1905”, куди увійшли також написані напередодні революції “Барка життя встала”, “Піднімалися з темряви льохів” і “Її прибуття”.
Вплив революції 1905 року на творчий розвиток поета далеко не вичерпується створенням кількох віршів, написаних як відгук на революційні події. Найважливіше полягає в тому, що Блок відмовився від містичного оспівування невідомих “Інших світів” і Прекрасної Дами і звернувся до навколишньої дійсності. “Макрокосмос” все більше заповнює собою “мікрокосмос” поета, витісняючи містичні “сни і тумани” відокремленої душі. Революція, за словами Блоку, відкрила йому “справжнє обличчя прокинулася життя”.
Вона змусила поета провести рішучу переоцінку старих цінностей.
Російський народ, Який виявив у революції 1905 року свої сили і можливості, привертає все більше уваги Блоку. Він журиться від того, що інтелігенція надто далека від народу, що між ними “прірву”, “недоступна риса”. Цей мучило його питання Блок зачіпає в кількох статтях і доповідях – “Релігійні шукання і народ”, “Народ і інтелігенція”, “Стихія і культура” та ін Революція загострила у Блоку патріотичне почуття та пробудила інтерес до долі Росії, до її історії, природі, національним традиціям.
Вірші “Осіння воля” (червень 1905) і “Русь” (вересень 1906) поклали початок циклу віршів про Батьківщину, які належать до числа кращих творів Блоку. Новий характер набуває тепер і образ ліричного героя. Раніше це був “образ людини, що пішла від світу людей і навіть від світу природи”, – зауважує Л. Тимофєєв.
Тепер він перенесений “в конкретну життєву обстановку”. Прагнення пізнати життя в тих її проявах, постійно боротися за неї.