10 КЛАС
УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ
I. ФРАНКО
Збірка І. Франка “З вершин і низин” – важливий етап у розвитку української поезії
Іван Якович Франко – неординарна особистість, людина великого таланту і надзвичайної працездатності. Геніальний поет і прозаїк, блискучий учений, гострий літературний критик, видатний громадсько-політичний діяч, історик, мовознавець, поліглот, видавець, народний педагог. Він – Каменяр, який боровся проти гніту і тиранії за нове, світле і прекрасне життя трудового
Вона – найвидатніше явище в українській поезії після “Кобзаря” Т. Шевченка. Справедливо про неї сказав П. Хропко: “Уже назва збірки “З вершин і низин” (1893) вказувала на контрастність її побудови, зосередженої навколо проблем буття людини і народу – від вершини духовності, національної ментальності до низин повсякденності”.
Головний ліричний герой збірки – борець, революціонер, який прагне оновлення, йому відомі шляхи, якими слід іти, щоб досягти
Працювати й боротися, навіть якщо доведеться віддати життя. Так, у вірші “Каменярі” передано величну картину боротьби каменярів за кращу долю:
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров’ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець, і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.
У збірці також знайшли відтворення реалістичні картини життя знедоленого народу. Особливо хвилюють і викликають співчуття герої циклу “Галицькі образки”. Автор показує умови, в яких живуть селяни, переконливо стверджує, що безземелля призводить до злиднів, а ті в свою чергу стають причиною родинних трагедій і злочинів.
Яскравою ілюстрацією є вірші “Гадки на межі” та “Гадки під мужицькою скибою”.
У багатьох віршах збірки звучить мотив викриття тиранії й ницості, протесту проти гноблення народу та людини-трудівника. Особливо відчутно передається цей настрій у поезіях циклу “Оси”, у віршах “Беркут”, “Тюрмо народів, обручем сталевим…”
Але поет-патріот запевнений, що довго так тривати не може, настане час двобою зі злом, стануться у суспільстві кардинальні зміни, адже, як сказано у поезії “Гримить”, уже “мільйони чекають щасливої зміни”. А у веснянці “Viverememento” автор прямо говорить, що для того щоб знищити горе і несправедливість, слід боротися, бо “лиш боротись – значить жить”.
У збірці “З вершин і низин” Франко постає як прихильник незалежності та суверенності України. Цикл “Україна” пронизаний патріотичним пафосом, упевненістю, що завзята боротьба “за волю, щастя і честь” увінчається успіхом.
У творчості практично кожного митця порушується питання про роль мистецтва в суспільному житті. Не оминає цієї теми й Франко. У поезіях “Колись в сонетах Данте і Петрарки”, “Сікстинська мадонна” Франко намагається розгадати загадку вічної таємниці творчості. А у вірші “Котляревський” висловлює свою пошану зачинателю нової української літератури:
Так Котляревський у щасливий час Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз.
Та був у нім завдаток сил багатий,
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.
Збірка “З вершин і низин” утверджує безсмертя народу та його національних цінностей. У ній звучить заклик берегти духовність і пам’ятати про те, що наш народ гідний щасливого життя в незалежній державі. Тому основний лейтмотив збірки – це оптимістичне очікування оновлення світу, утвердження думки про вічність народу, його духовності, віра у всеперемагаючу силу науки та поступу.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)