Провідні мотиви лірики Івана Франка

Кожна пісня моя –

Віку мого день.

І. Франко

Поетична творчість Івана Франка відзначається високою емоційністю, сміливістю думки, глибиною осмислення дійсності, багатством художніх засобів. Серед поетичних збірок найвідомішими є “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”.

Цілою епохою в українській літературі стала збірка “З вершин і низин”, що посіла найпочесніше в нашій літературі місце – поруч “Кобзаря”.

Провідний мотив цієї поетичної книги – полум’яний

заклик до боротьби проти несправедливого суспільного устрою:

Не ридать, а здобувати Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі. Такими словами звертається поет до сучасників у програмному вірші збірки – “Гімн”.

Зранене неволею народу поетове серце обливається кров’ю і на папері виливає свій сум. Але сум – то ще не розпач. Франко залишається оптимістом:

А що кров не зможе змить,

Спалимо огнем то!

Лиш боротись – значить жить…

У матері-землі її вірний син просить теплоти, що очищає почуття і викликає до людей “безграничную, чисту” любов, йому потрібна і невичерпна пристрасть

борця, сила рук і ясність думки:

Дай і огню, щоб ним слово палити,

Душі стрясать громовую дай власть,

Ай працювать, працювать, працювать,

В праці сконать!

Ліричний герой – це сам автор-поет, клянеться твердо стояти на захисті прав трудящих і все життя “правді служити, неправду палити, пута ламати, в серце правди влучать”.

Найкращі твори збірки “З вершин і низин” – “Vivere memento*, “Гримить”, “Гріє сонечко”. Почесне місце поряд з названими посідають і вірші “Тихенько річка котить хвилі чисті”, “Місяцю князю”, “Сікстинська мадонна”. Це поезії пейзажної, інтимної, мистецької тематики. “Осіння дума” Франка – “Тихенько річка котить хвилі чисті” – один з найкращих його пейзажних малюнків. Пейзаж у літературі існує для кращого розуміння людини:

І в серці людськім зорі-золотаві

Мигтять, та щука лютая дрімає

І заздрість гострі щипці виставляє.

Поетична “нічна дума” “Місяцю князю” теж сповнена думою про людину. Ліричному героєві, що вдивляється в таємничий океан хвиль, хочеться в тих ніжних хвилях змити зі свого серця горе. Місяць засмучений тому, що йому тяжко дивитись

В море бездонне,

В людськості бідної

Горе безсонне.

У збірці є вірш “Наймит”. Це другий гімн збірки, що оспівує великий, волелюбний і талановитий український народ і пророкує йому вільне прийдешнє. Провідний мотив твору – тужливий спів наймита. Образ наймита і його спів – алегорія, котру автор розкриває в другій частині:

Той наймит – наш народ, що поту ллє потоки

Над нивою чужою,

Все серцем молодий, думками все високий,

Хоч топтаний судьбою.

І. Франко називає наш великий український народ велетнем і незборимим, міцним і славним сином землі, який, довгі століття чекаючи своєї долі, сподівається на краще і бореться за нього. Працьовитість і вічна молодість духовного світу народу-велетня вселяє в поета міцну віру в його щасливе майбутнє.

Ідея звеличення народу, засвоєння ним мудрості інших національностей, зміцнення інтернаціональних зв’язків – мотив збірки “Мій Ізмарагд”. Серед кращих творів збірки поезії “Сідоглавому” та “Декадент”. Поет полемізує про те, що значить любити Україну, хто є патріотом народу. Франко завжди був зв’язаний з народом своїм, і у вірші “Декадент” він ще раз про це переконливо і з гордістю сказав:

Я син народа,

Що вгору йде, хоч був запертий в льох,

Мій поклик: праця, щастя і свобода,

Я є мужик, пролог, не епілог.

Розгляд мотивів поетичної творчості Франка буде неповним без вражень про збірку “Зів’яле листя”. Недаремно поет писав:

В зів’ялих листочках хто може вгадати

Красу всю зеленого гаю?

Хто взнає, який я чуття скарб багатий

В ті вбогії вірші вкладаю?

Поезії збірки – “Безмежне поле”, “Я не кляв тебе, о зоре”, “Червона калино”, “Чого являєшся мені у сні” – найніжніші порухи поетової чутливої душі, вони його

… тихе зітхання!

Незгоєні рани, невтішені жалі,

Завмерлеє в серці кохання.

Іван Франко, який палко кохав, говорить, що кохання творить з людиною диво. Покохавши, він відчуває себе

… сильним і свобідним,

Мов той, що вирвався з тюрми на світ.

Таким веселим, щирим і лагідним.

Вся збірка “Зів’яле листя” – краса невимовна, гімн коханню. О. І. Білецький зазначив: “Все, що є в нашій мові найніжнішого, найголубливішого… вклав поет у ці хвилюючі, писані кров’ю серця рядки”.

Лірика Івана Франка вражає багатогранністю тематики. У ній воєдино злилось і стало нероздільним життя народу і життя поета. Д. Павличко у вірші “Сіяч” відзначив:

І сорок літ ішов Франко-сіяч –

Стриміли руки колючками глоду,

І спів його звучав не раз як плач,

І плач його звучав як гімн народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Провідні мотиви лірики Івана Франка