Приїхали запорожці, Короля вітають. Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1
Все кармазинові2, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що 6 їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани,
Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько почекайте, А перше нам, запорожцям, Щільник3 меду дайте!” Дали меду запорожцям…
Вони як поїли, Так ті вуса прездорові Вгору й завертіли. Та й говорять королеві: “Кажи,
1 Жупани – старовинний верхній чоловічий одяг.
2 Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно. 3 Щільник (стільник) – лист, утворений чашечками з воску, що його роблять бджоли для зберігання меду.
Коментар Гумористичний вірш С Руданського “Запорожці у короля” відтворює епізод, коли придворні польського короля вирішили пожартувати над козаками. Вони пригостили їх сметаною й чекали, що запорожці за мастять нею свої вуса, а вони потім посміються над ними. Але не так вийшло.
Кмітливі козаки попросили меду, з його допомогою завертіли вуса догори й спокійнісінько поїли сметану, самі посміявшись над “ляхами препоганими”, які в ті часи часто вороже ставилися до українців.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)