Побратались пан з Іваном,
По світі мандрують.
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують…
На кожному через плечі
Висить по торбині.
Лиш пан таки у чемерці (1),
Іван у свитині (2)…
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати,
Аж задумав пан поганий
Хлопа (3) ошукати (4)…
Та й говорить до Івана:
“Знаєш що, Іване?
То нам варто б попоїсти!..”
“То що ж? їжмо, пане!..”
“Але знаєш що, Іване?
Починаймо з твої!
А як твоя спорожніє.
То тоді до мої!”
“Добре, пане!” – Іван каже,
Зняв
На травиці зеленії
Постелив свитину.
Попоїли таки добре:
Комара здушили…
Рано встали, до снідання
Торбину кінчили.
Прийшов вечір.
Знов у полі
Стали ночувати.
Вже панову отеє б торбу
Треба починати.
Але пан про те ні слова.
На землі лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє:
“Що би ти робив, Іване,
Став його питати,
Якби тобі довелося
Таке поле мати?..”
“А що ж, пане, я орав би.
Хлібом засівав би
Та ходив би до Адесу (5),
Сіль і гроші мав би… “
“А що я – не так робив би.
Пан почав казати:
Я
Місто збудувати…
Там би в мене стояв палац,
Там підряд крамниці.
Там перекупки з булками,
А тут дві різниці (6)…
Отоді приходь,
Іване, мене балювати (7)!..”
Дивіться також “Ет, спасибі, – Іван каже,
Лучче будем спати!..”
Незабаром на все горло
Став Іван хропіти,
Незабаром коло него
Став і пан сопіти…
Тілько що пан заснув добре,
Іван підійнявся
Та до панської торбини
Як сам присотався (8)…
То і курку, і печеню (9),
І кавалок кишки (10)
Все, що було у торбині.
Стеребив (11) до кришки.
Пробудився пан раненько.
Пропаща година!
І сам, бідний, хоче їсти,
І пуста торбина…
Розбуджає він Івана
Та й його питає.
А Іван стиснув плечима
Та й одповідає:
“А що ж, пане, та ж ви вчора
Місто будували:
Тут стояли дві різниці,
Там булки стояли!..
А по місті, звісне діло.
Собаки ходили!..
То вони-то вашу торбу,
Певне, стеребили!”
Посвистав (12) пан по торбині.
Нічого діяти!..
“Вставай, – каже, – вже, Іване!
Пора мандрувати”.
Пішли вони, ідуть степом,
Тяженько зморились…
Аж насилу перед вечір
До села прибились.
Відчиняють колової
Аж блукає гуска.
Іван гуску – та в торбину:
Є вже і закуска…
Повернули в пусту хату.
Гуску спорядили:
Общипали, обшмалили,
У піч посадили…
Але пан гадає знову
Хлопа ошукати.
“Знаєш, – каже, – що, Іване?
Ми лягаймо спати!
Та кому із нас присниться
Кращая закуска.
То вже ціла тому взавтра
Достанеться гуска!..”
“Та як спати, то і спати.
Не батька питати!”
Постелив Іван свитину
Та й лягає спати…
Але рівно в опівночі
Іван пробудився,
Із’їв собі цілу гуску
Та й знов положився.
Встає рано й пан голодний
Та й давай казати.
Як то він во сні до Бога
Ходив балювати,
Та якії там потрави (13)
Йому подавали.
Як його й самі святії
їсти припрошали…
“Ані слова! – Іван каже:
– Ваша правда, пане!
Я сам бачив, як ви їли
Якісь марципани (14)…
Та й дивлюсь, що не голодні.
Маєте закуску,
Та до печі помаленьку.
Та й стеребив гуску!..”
“Чи ж то правда? – пан питає.
– Всю із’їв, Іване?”
– “Та аби я так здоров був.
– Як всю із’їв, пане!..”
– Димом здимів пан із хати,
– А Іван озвався:
– “Хтів пан когось ошукати,
– Та й сам ошукався!..”
(1) Чемерка – старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий у талію зі і кладками позаду.
(2) Свитина – старовинний довгополий одяг із домотканого грубого сукна.
(3) Хлоп – чоловік, хлопець (зневажливе).
(4) Ошукати – обдурити.
(5) Адеса – мається на увазі м. Одеса, куди чумаки їздили по сіль. її німця – м’ясна крамниця.
(6) Різниця – м? ясна лавка
(7) Балювати – бенкетувати
(8) Присотатися – узятися за що-небудь, припасти.
(9) Печеня – запечене або смажене м’ясо.
(10) Кавалок кишки – шматок ковбаси.
(11) Стеребити – поїсти.
(12) Посвистати – понишпорити, пошукати.
(13) Потрави – страви.
(14) Марципани – кондитерський виріб із мигдалем та горіхами.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Співомовка С. Руданського “Пан та Іван в дорозі” дуже нагадує народну казку. Пав вважав себе розумнішим за мужика, вигадував різні способи обдурити його, але кожного разу програвав сам. Тож мораль цього твору прозора й висловлена в останніх рядках: “Хтів (хотів) пап когось ошукати (обдурити), та й сам ошукався!”
(2 votes, average: 3.50 out of 5)