Козак і король (скорочено) – Руданський Степан

Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив (1)

Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки!

Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа!

Третя штука: угадай. Що думати буду? І от тобі цілий рік Для того розсуду!”

Відійшов багач назад Та так йому нудно! Не вгадати – так біда,

А вгадати – трудно! Сидить, плаче неборак, Козак проїжджає…

“Чого плачете ви так?” – Багача питає. Той і каже, так і так!.. “Не

журіться, діду!

Коли так, то я за вас На відвіт (2) поїду!” І палицю в руки взяв, В кожух одягнувся,

Чорні вуса підбілив, В чоботи узувся. І чимдуж до короля. Король поглядає.

“А що, пане, скілько зір?” – З міною (3) питає. А той поли ті підняв. Чи як довелося. “Стілько, – каже, – в небі зір,

Скілько тут волосся”. Задумався сам король Від сего відвіту. “Ану, – каже, – покажи

Середину світу!” А той палицю підняв. Може, з піваршина,

Та в підлогу нею гуп: “Отут середина!” Почухався наш король, Ще раз поглядає. “Що ж я думаю тепер?” – Козака питає, “думаєте, що я пан!”

“Або що за річі?” “То ті річі, що не пан,

А козак із Січі!” Здивувався наш король, Подарував тому,

А козака відіслав (1) Зволити – дозволити. (2) Відвіт – відповідь (3) Міна – специфічний вираз обличчя.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Співомовка С. Руданського “Козак і король” побудована на фольклорному сюжеті: тут і казкові елементи, і загадки, і легенди про кмітливість запорожців та їхню готовність завжди прийти на допомогу іншим. Козак виручив пана, замість нього відгадав загадки короля, давши дотепні відповіді. Як у казці, король виявився справі і нагородив козака


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Козак і король (скорочено) – Руданський Степан