I. Нова різновидність гумористичних творів. (С. Руданський усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, називав “співомовками”. Цей термін закріпив за гуморесками І. Франки. Такої різновидності гумористично-сатиричних віршованих творів раніше в українській поезії не було.)
II. Веселий гумор у співомовках С. Руданського.
1. Як пан сам себе покарав за хитрість. (У гуморесці “Пан та Іван в дорозі” розповідається про те, як побраталися пан з Іваном і разом подорожували. Пан захотів обдурити Івана і запропонував спочатку з’їсти
Гуска, за пропозицією пана, мала дістатися тому, кому присниться ще краща закуска. Вночі Іван з’їв гуску. Вранці пан почав розповідати свій сон, як його пригощали і які щедрі страви він там бачив. Тут Іван і вставив своє слівце:
Та й дивлюсь,
Що не голодні,
Маєте закуску,
Та до печі помаленьку,
Та й стеребив гуску!..)
2. Як запорожці
Дали меду запорожцям,
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
А вже потім хитрі запорожці готові були і сметану скуштувати.)
III. Значення співомовок С. Руданського. (З тонким і веселим гумором С. Руданський висміює хитрість, жадібність, недолугість панів і вельмож. Кожну із своїх гуморесок автор підводить до логічного завершення:
Хотів пан когось ошукати,
Та й сам ошукався… )