Символ – це слово, яке умовно виражає сутність яко-вища. У ньому завжди наявне приховане порівняння, той чи інший зв’язок з конкретними речами, явищами реального світу, з народними уявленнями. Так, у відомій “Пісні про рушник” А. Малишка рушник – символ життєвої дороги; на ньому оживають “і зелені луги, й солов’їні гаї”, “і дитинство, й розлука, і вірна любов”.
Це образ, запозичений з народної творчості.
Подібно до алегорії і метафори символ має переносне значення, що грунтується на схожості, зв’язку між предметом
На відміну від метафори, символ може бути виражений окремим словом, може входити до складу метафори, але головне те, що в ньому немає зіставлення слів, яке породжує їх нове,
Не вертаються три брати,
По світу блукають,
А три шляхи широкії
Терном заростають.
Походження символів дуже давнє. їх коріння – в первісних уявленнях про світ, у міфах та обрядах. Певні слова – сонце, світло, хмара, калина, земля, кров – закарбувалися в пам’яті поколінь як символи з давніх часів. Пізніше вони стали привертати пильну увагу художників слова, збагачуючись усе новим і новим змістом.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)