Поеми Максима Рильського “Слово про рідну матір”, “Н^ага”, “Неопалима купина” та збірки “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” читаються, як поетове зізнання у ніжній синовній любові до України, уславлення її історичного минулого. Поема “Неопалима купина” була написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва від фашистських загарбників. Вже сама назва викликає уявлення про щось вічне і величне.
Біблійний кущ, що горів, не згораючи, з якого доносився голос Бога, стає символом непереможності
Рильський відразу вводить читача в жорстоку і страшну атмосферу війни, де “дитя, розтоптане
У грізне воєнне лихоліття народилася ця поема, тому стільки в ній емоційної сили, щирості і сподівань на краще. Слідом за поетом переймаєшся повагою до історичного минулого своєї землі, любов’ю до України сучасної, відчуваєш гордість за причетність до української нації.