Підручник Українська література 11 клас
Українська література 1920-1930 років
“Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина)
Тичина був наділений мистецьким даром відтворювати широку гаму переживань і почуттів ліричного героя. Він оспівував світле почуття кохання, звеличуючи його як одну з найшляхетніших рис людини. У віршах “З кохання плакав я…”, “Не дивися так привітно…”, “Подивилась ясно…”, “О люба Інно…” ніжність почуттів, душевна краса людини змальовуються багатогранно.
До
Сніги… / Сестру я Вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно.
Важливим композиційним прийомом розгортання ліричного сюжету є антитеза: холодним снігам протиставляється весняне квітування лугів, час, коли розквітало кохання.
Відтворюючи складний внутрішній світ героя, митець змальовує його у стані екзистенціальної туги за прекрасним, коли “любові усміх квітне раз – ще й тлінно”. У такому стані душевного сум’яття і кризи ліричний герой звертається до панни Інни як до останньої душі, що може врятувати його. Проте герой сумнівається, чи насправді він “дитинно, злотоцінно” кохав її (“Любив”?), а чи іншу.
Цю дилему розв’язано у другій строфі: “Я Ваші очі пам’ятаю, / Як музику, як спів”. Ліричний герой перебуває у стані психологічного роздвоєння: він розмовляє з юною Інною, а йому здається, що перед ним постала її сестра. Своєю палкою любов’ю він наділяє панну Інну, яка викликає низку асоціацій: пригадується зимовий вечір, тиша, сидять двоє закоханих (“Ми”). У своїй уяві ліричний герой воскрешає образ милої та її двійника – панну Інну.
Внутрішній конфлікт і душевне напруження ліричного героя увиразнюють опозиції чужий / рідний (“Я Вам чужий – я знаю. / А хтось кричить: ти рідну стрів”), а також почуття роздвоєння (“Сестра чи Ви?”), що відтворює особливу ауру навколо образу Інни: “І раптом – небо… шепіт гаю… / О ні, то очі Ваші. – Я ридаю. / Сестра чи Ви? – Любив…” Гама почуттів героя відтворюється через зорові враження, що переходять у музичні (очі, як музика, як спів), а слухові переходять у зорові, що нагадують очі милої.
Мистецька скарбниця.
Поезія “О панно Інно…” співзвучна з панно Михайла Жука “Біле і чорне”, що складається з трьох частин. Воно написане в річищі поетики символізму. Ліворуч до глядача посміхається соняшник в оточенні чорнобривців і майорів, праворуч – гвоздики, кукіль, синюха, оксамитові братки.
Контрастною до них є центральна частина полотна: зоране поле і два ангели. Сюжет пов’язаний з міфом про Орфея, який своєю грою на сопілці пробуджував мертвих зі сну. В образі чорного ангела змальовано семінариста Павла Тичину, який чудово грав на сопілці.
Звуки мелодії та клуби хмар від неї линуть до неба, у вічність. В образі білого ангела зображено тендітну ніжну дівчину, яка побожно склала руки на грудях, в портреті якої відтворено риси Поліни Коновал, в яку був закоханий юний поет. Молодша сестра Поліни називалася Інною.
Білий колір на панно символізує тугу, розпач і розлуку. Художник підсвідомо відчув, що кохання Павла і Поліни є неподільним і нежиттєвим.
Отже, в інтимній ліриці Павло Тичина відтворив суперечливі думки й почуття закоханого, його духовне багатство. До художніх відкриттів належать глибокий психологізм, уміння показати роздвоєння душі героя, цікава суб’єктна організація: у поезії діють кілька ліричних “я” та “інша”, до якої апелює поет.
Художній світ Павла Тичини – неповторний універсум, у якому органічно поєдналися буремні глибини історії та сучасності України, поетичне обожнення природи і людини, макрокосмос і мікрокосмос душі. Він один із перших у світовій поезії змалював космічні виміри духовного світу особи і народу, динамічні зміни й оновлення буття. Автор “Сонячних кларнетів” постає перед читачем як геніальний музикант і диригент космічного
Михайло Жук. Біле і чорне. Панно
Оркестру всесвітньої гармонії, краси. У складному XX столітті Павло Тичина був модерною людиною нового типу, уособивши духовного громадянина всесвіту, що міцно спирається на рідні духовні джерела, дорожить ними. У цьому і полягає загальнолюдське значення його творчості.
Узагальнюємо вивчене.
Таблиця естетичних уподобань Павла Тичини
Жанрові Особ Ливості Творчості | Кредо | Літературні захоплення | Мистецькі Інтереси | Світогляд |
Елегії, медитації, Поетичні мініатюри, Послання, ронделі, Пісні, поеми, драматичні Етюди, поезії в прозі, Веснянки, колискові, Казки, оповідання | “Без Чистоти Творити Трудно, / Без твор Чості – не Ма життя”; “Надходь Те, поети, Демократії Совість, Демократії Вість!” | Тарас Шев Ченко, Олександр Олесь, Леся Українка, Іван Фран- Ко, Микола Вороний, Олександр Блок, Сте- Фан Мал- Ларме, Поль Верлен, Артюр Рем- Бо, Томас Стернз Еліот | Грав на Кларнеті, Бандурі, Арфі, лірі, Роялі; за Хоплювався Творами Композито Рів Івана Бе- Резовського, Миколи Леонтови- Ча, Кирила Стеценка; Живописців Михайла Жу Ка, Миколи Бурачека | Спирався на “філософію Серця” Ско Вороди: кор- Доцентризм, Духовне ба Гатство душі І її космічний Вимір, Трактування Людини як Божествен Но одухотво Реної приро Ди, пантеїзм, Вітаїстичну Концепцію Життя. |
(1 votes, average: 5.00 out of 5)