Родоначальником македонській дитячій поезії був Григір С. Прличев, людина нелегкої, часом трагічної особистої долі. У силу складних історичних обставин, що відбилися на його Творчості, вона почав свій шлях у літературі з добутків, написаних по-гречески: поеми “Сердар” – за неї він став лауреатом на конкурсі в Афінах – і “Скендербег”. Пізніше, дотримуючись традицій чудових патріотів братів Д. і К. Миладинових, що випустили в 1861 році в Загребі збірник македонських народних пісень, Прличев став писати рідною мовою, літературні
На цій мові їм і були написані в 1872 році цикл “Виховання, або Дванадцять повчальних віршів” і знаменита “Автобіографія”, найцінніше джерело по історії Македонії XIX століття. Однак вірші Прличева при житті поета світла не побачили-уперше вони були опубліковані лише в 1966 році проф. Г. Тодоровским.
М. Прличев з високою відповідальністю ставився до створення поезії для дітей. Він уважав, що ні стругаючи філософія, ні самий святий приклад, ні високі науки не вносять у людське серце стільки добра, як це може зробити поезія. Поезія – та найблагородніша дівчина, уважав
Вірша Прличева для дітей написані в дусі сформованих традицій македонської народної лірики, в улюблені нею й звичних для неї розмірах – шести-, семи-, восьмисложним віршем з використанням також стійких і дорогих юшку македонця поетичних прийомів. Вірші ці дидактични й повчальні.
Однак “після перших спроб Григора Прличева, у македонській дитячій літературі наступило мовчання, що тривало до кінця другої світової війни й звільнення македонського народу від фашистського рабства,- писав сучасний дослідник проф. Д. Цацков.- Тому справжнє народження македонської літератури для дітей ставиться до останніх років тріумфального ходу Революції і її переможного завершення” .
(2 votes, average: 4.00 out of 5)