Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченко вірша “Заповіт”

Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався в подорож за завданням Археографічної комісії. Але незабаром занедужай. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачковского.

Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знамените “Заповіт”.

Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, що люди повстануть, порвуть кайдани й побудують нове, справедливе суспільство. У вірші ріка Дніпро символізує могутність народу. Готовлячи

читача до повстання, Шевченко зображує картини природи, після яких звучить відкритий заклик до повстання.

Т. Шевченко начебто забув про особистий мотив, яким почав стих, смерть для нього не страшна Наприкінці “Заповіту” іде звертання до прийдешніх поколінь. Шевченко переноситься в Майбутнє, у нове суспільство, у якому не буде гнобителів. Нову сім’ю народів поет називає великий, а потім підсилює, уточнює, вона буде вільної, нової

“Заповіт” Т. Шевченко має загальний сенс із такими добутками, як ода римського поета Горация “До Мельпомене”, вірш О. Пушкіна “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…”.

Ще в 1868 році на текст “Заповіту” написали музику М. Лисенко й галицький композитор М. Вербицкий. Але більше відомої стала мелодія, створена в 1870 р. полтавським композитором-аматором Г. Гладким.

Мотив “Заповіту” знайшов своє відображення й у скульптурній групі пам’ятника Шевченко Вхарькове.

Поеми Т. Шевченко “Тарасова ніч” і “Іван підкова”

Творча палітра Т. Шевченко дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поета. Україна, як багато почуттів вкладено в це слово! Яка юна, велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна…

Це гіркий полинь на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв, широкі степи, які чули плач бранок і стогін бранців…

Тому невипадково у ранній період своєї Творчості Т. Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однієї з головних тем його поезії є боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою. Так виник задум поеми “Тарасова ніч”, в основу твору покладені події 1630 року, коли відбувся бій козаків проти військ польського гетьмана С. Конецпольского під Переяславом. На чолі боротьби стояв Тарас Трясило, також згадуються, імена Наливайка, Павлюк – це теперішні борці за волю України.

Т. Шевченко високо піднімає героїзм українського народу в боротьбі проти зовнішніх ворогів. Минуле України протиставляється важкому сучасному положенню народу. Автор запитує: де ж поділася воля, про яку тільки кобзарі співають:

Тієї слави козацької Повік не забудемо!

Залучала Шевченко і тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. Уперше вона порушена в поемі “Іван Підкова”. Головної герой – особа історичне, походив з молдаван, але був козаком. Т. Шевченко говорить про минулі часи, які протиставляються сучасному положенню України.

Висловлюється туга за тому, що “було колись добре жити на тій Україні”. Поет постійно прагне протиставити жахливому сучасному часу минулу волю України, про яку тепер тільки високі могили з вітром розмовляють. Тому й розкриває письменник образ Івана Підкови як мудрого отамана. Він наділений надприродною силою.

Ця гіперболізація веде свій початок від фольклору. Ми бачимо И. Підкову дуже сильним. Отаман завжди радиться з козаками, розмовляє, як з рівними, у похід веде їх тільки тоді, коли вони погоджувалися на це. Безумовно, поема Т. Шевченко надає гордість народу за своє минуле, викликає патріотичні почуття


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченко вірша “Заповіт”