Шкид або Шкида – так “детективні” вихованці скоротили назву свого навчального закладу – Школи соціально-трудового виховання ім’я Достоєвського. Шкида виникла в 1920 р. у Петрограді. Її засновниками були Віктор Миколайович Сорокін-Викниксор і його дружина Елла Андріївна Люмберг, викладач німецької мови, відома надалі як Эланлюм. Вихованцями були безпритульники, що попадали в школу з в’язниць або розподільних пунктів.
Так, один з перших шкидцев Колька Громоносцев на прізвисько Циганів прийшов з Александро-Невської лаври,
Незабаром у школу приходить Гришка Черних, розумний і начитаний хлопчик, що закинув заради книг навчання й зрештою догодило в дитячу трудову колонію, а звідти в Шкиду, де Циган перехрестив його в Янкеля. Через тиждень перебування в Шкиде Гришка демонструє свої незвичайні здатності, разом із Циганом стягнувши в економа тютюн, але для першого
Викниксор розподіляє всіх учнів по чотирьох класах – відділенням, однак штат учителів – по-шкидски халдеїв – довгий час не вдається сформувати: одні претенденти не можуть упоратися з буйними учнями, інші, не маючи педагогічного досвіду, намагаються хоч якось прибудуватися в голодному Петрограді. Борючись за один такого “педагога”, Янкель, Япошка, Циган і Горобець піднімають народні маси на боротьбу з халдеями, а незабаром приходять два вчителі, яких Шкида полюбить, – Алникпоп і Косталмед.
Стривожений безладдями, Викниксор вирішує ввести самоврядування: обираються чергові й старости по класах, по кухні й по гардеробі строком від двох тижнів до місяця. Старостою по кухні обирається Янкель; для непоправних уводиться ізолятор
Незабаром після цих нововведень приходить Слаенов – “великий лихвар” Шкиды: він починає спекулювати хлібом, підгодовуючи старших, створює собі потужну охорону, і незабаром вся школа, за винятком Янкеля, попадає до нього в залежність. Щодня одержуючи чи ледве не весь хлібний пайок, Слаенов заводить рабів, що виконують всі його примхи. Тим часом зріє невдоволення – на кухні в Янкеля Ненька й Гога обговорюють план боротьби. Однак Слаенов попереджає їх, – розгром опозиції починається з Янкеля, якого Слаенову вдається обіграти в очко на двохтисячний запас хліба. Ненька і Янкель починають маніпулювати з вагами й потихеньку, обважуючи Слаенова, повертати йому борг, однак Викниксор заміняє Янкеля, що проработали на кухні півтора місяця, Савушкой, що під тиском Слаенова змушений робити приписки в журналі видачі хліба.
Довідавшись про цьому, Викниксор саджає Савушку в ізолятор, однак хвиля, що піднялася, “народного гніву” змітає Слаенова, і він біжить зі Шкиды. Рабство відміняється, а борги ліквідуються
Навесні шефствує над Шкидой губоно організує поїздку на дачу. Четверте відділення разом зі своїм педагогом графом Косецким краде на кухні картоплю, і це трохи применшує в очах хлопців його достоїнства як вихователя. Що розлютився Косецкий починає застосовувати стосовно вихованців репресивні міри, що приводить до цькування педагога: його обсипають жолудями, крадуть під час купання білизна, присвячують педагогові спеціальний випуск стінгазети “Бузовик” і, зрештою, доводять халдея до істерики. Эланлюм нічого не говорить Викниксору, але тому в руки попадає “Бузовик”, і, викликавши до себе редакторів – Янкеля і Япошку, завідувач пропонує їм зайнятися випуском шкільної газети “Дзеркало”. Янкель, Японець, Циган і інші із задоволенням беруться до роботи.
Незабаром починаються перебої з доставкою продовольства, і голодуюча Шкида раз за разом робить набіги на місцеві городи, викопуючи там картоплю. Розгніваний Викниксор обіцяє попавшихся на злодійстві перевести в лавру, і незабаром ця доля ледь не осягає представників печатки – Янкеля і Япошку, однак порука всієї школи рятує їх від заслуженої кари. Проте після повернення в місто завідувач повідомляє про створення шкільної “Літопису” для фіксації всіх гріхів вихованців, починаючи зі спроби Янкеля стягнути фарби. Уводяться розряди поводження з першого по п’ятий, розрахований на злодіїв і хуліганів
Восени четверте відділення влаштовує банкет з нагоди виходу двадцять п’ятого номера “Дзеркала”. Перед відходом із класу Янкель оглядає чавунцю й не надає значення крихітному вугіллячку, що випало із грубки, а вночі починається страшна пожежа, що знищує два класних кабінети й спалює підшивка “Дзеркала”. Незабаром після пожежі в Шкиду приходить Ленька Пантелєєв, зустрінутий спочатку в багнети, але потім став повноправним членом дружної шкидской сім’ї.
Тим часом у Шкиде починається газетна лихоманка, що охопила Янкеля й Цигана, Япошку й Неньку, Купця й Горобця й багатьох інших, включаючи учнів молодших відділень. Через три місяці ажіотаж спадає й із шістдесятьох видань залишаються тільки чотири. Однак нудьгувати халдеям не доводиться: у Шкиде створюється нова держава Улигания зі столицею Улиган-Штадтом; головна вулиця столиці носить горде ім’я Клептоманьевский проспект, на ньому перебувають резиденції диктатора – Купця й наркомів: наркомвоенмор і книговидавець Янкель, наркомпочтель Пильовиків і наркомбуз Япошка.
Молодші відділення оголошуються колоніями, створюється гімн, герб і конституція, де халдеї оголошуються ворогами Імперії. Зрештою одна з колоній переходить на сторону халдеїв, заарештовує диктатора й робить переворот, проголошуючи в Улигании Радянську владу. І незабаром шкидцы починають приставати до Викниксору з питаннями, чому в них немає комсомолу
1 січня в Шкиде проходить облік – перевірка знань, на яку приїжджає завідувачка губоно Лилина. А по весні Улиганию охоплює любовна лихоманка, на зміну якої приходить захоплення футболом. Нудячись від неробства, Сашко Пильовиків і Пантелєєв вибивають каменями вікна пральні, і Викниксор виганяє їх зі Шкиды, давши, втім, можливість повернутися, якщо вони вставлять скла
Втратившись свого викладача політграмоти, хлопці починають займатися самоосвітою: по ночах Янкель, Японець і Пантелєєв збираються на конспіративні засідання свого кружка. Викниксор пропонує їм легалізуватися. Так виникає Юнком і однойменний друкований орган, у редколегію якого входить вищезгадана трійця. Спочатку в Шкиде формується негативне відношення до кружка, і тоді Сашко пропонує влаштувати юнкомскую читальню.
Незабаром Викниксор їде в Москву по справах і починається буза, який не в силах протистояти ні Юнком, ні Эланлюм. Тон задають Циган і Гужбан, які щосили крадуть, а на виручені гроші влаштовують пиятики, на одній з яких присутні несвідомі юнкомцы Янкель і Пантелєєв. Що повернувся Викниксор, намагаючись урятувати положення, прибігає до остракізму, у результаті чого Цигана, Гужбана й ще кількох людей перекладають у сільськогосподарський технікум. Незабаром після проводів відбувається розкол у Цека: Янкель і Пантелєєв, поглинені мрією стать артистами, начисто закидають свої юнкомские обов’язку, що викликає невдоволення Япошки. Конфлікт розпалюється через питання про прийняття в організацію нових членів і заборони курити в приміщенні Юнкома.
Розлютовані Янкель і Пантелєєв, з недавніх пор що стали сламщиками (що на шкидском прислівнику означає “вірні й віддані друзі”), ідуть на розкол і починають випуск своєї власної газети. Це викликає відповідні міри з боку Япончика: на екстреному пленумі Янкеля й Пантелєєва виключають із Юнкома, однак справи з газетою йдуть у штрейкбрехерів добре, а на довершення розгрому вони забирають із читальні свої книги, і Юнком рятує тільки те, що незабаром сламщики байдужіють до боротьби з Япошкой і вертаються до думок про кінематографічну кар’єру, а зрештою Янкеля й Пантелєєва заново приймають у Юнком. Незабаром обоє залишають Шкиду; слідом за ними йдуть Горобець, Купець, Сашко Пильовиків і Японець
Тим часом у Шкиду приходить лист від Цигана. Він пише, що щасливо й полюбив сільське життя, знайшов, нарешті, своє покликання
…Через три роки після відходу зі Шкиды, в 1926-м, Янкель і Пантелєєв, що стали журналістами, випадково зустрічають Японця, що кінчає Інститут сценічних мистецтв. Від нього сламщики довідаються, що ніколи, що ненавидів халдеїв Саша, Пильовиків учиться в Педагогічному інституті. Купця й Горобця Янкель із Пантелєєвим зустрічають на вулиці; Купець, після Шкиды поступивший у військовий вуз, став червоним офіцером, Горобець разом з Ненькою працює в друкарні.
Всі вони стали комсомольцями й активістами, оскільки, як зауважує агроном, що приїхав з радгоспу по справах, Циган, – “Шкида хоч кого змінить”.
О. А. Петренко