Дві молоді художниці, Сью й Джонси, знімають квартирку на верхньому поверсі будинку в нью-йоркському кварталі Гринвич-Виллидж, де здавна селяться люди мистецтва. У листопаді Джонси занедужує пневмонією. Вердикт лікаря невтішний: “У неї один шанс із десяти. І те, якщо вона сама захоче жити”. Але Джонси саме втратила інтерес до життя.
Вона лежить у постелі, дивиться у вікно й уважає, скільки листів залишилося на старому плющі, що оповив своїми втечами стіну навпроти. Джонси переконана: коли впаде останній аркуш, вона вмре
Сью розповідає
На наступний ранок виявляється, що на плющі залишився один-єдиний аркуш. Джонси стежить за тим, як він пручається поривам вітру. Стемніло, пішов дощ, ще сильніше задув вітер, і Джонси не сумнівається, що ранком вона вже не побачить цей аркуш. Але вона помиляється: до її великого подиву, лист-хоробрий продовжує боротися з негодою. Це робить на Джонси
На його думку, шанси вижити й умерти вже рівні. Він додає, що сусід знизу теж підхопив запалення легенів, але в бідолахи шансів на видужання немає. Ще через день доктор заявляє, що тепер життя Джонси поза небезпекою. Увечері Сью повідомляє подрузі смутну звістку: у лікарні помер старий Берман.
Він простудився в ту непогожу ніч, коли плющ втратив останній аркуш і художник намалював новий і під заливним дощем і крижаним вітром прикріпив його до гілки. Берман все-таки створив свій шедевр
С. Б. Белов
Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття.
М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.