В. Дубровский – шляхетний розбійник

По-перше Володимир не шляхетний, тому що він розбійник. Грабувати й убивати – це смертний гріх і злочин закону. Дубровский на це не дивиться й спокійно розбійничає, хоча в нього були варіанти, як чесно заробляти шматок хліба: Володимир міг працювати як всі, міг стати військовим. Він сам обрав шлях гріха. Це не шляхетно.

Дубровский наганяв жах на людей. От як це описується Пушкіним:… “В** з’явилися розбійники й поширили жах по всіх околицях. Міри, прийняті проти них урядом, виявилися недостатніми.

Грабіжництва воно іншого замечательнее,

випливали одне за іншим. Не було безпеки ні по дорогах, ні по селах… Вони роз’їжджали вдень по всій губернії, зупиняли перехожих і пошту, приїжджали в села, грабували поміщицькі будинки й віддавали їхньому вогню…” І це те з “шляхетним ” начальником Дубровским!

По-друге, Володимир мстив ворогам. Хіба це шляхетно? Немає! І він сам, без тіні жалю говорить це Маші про її батька.

От що він говорить: “Перший мій кривавий подвиг повинен був відбутися над ним. Я ходив окало його будинку, призначаючи, де спалахнути пожежі, звідки ввійти в його спальню, як перекрити йому всі шляхи до втечі… ”

От тобі й шляхетність.

Дубровский нібито любить Машу Троекурову без пам’яті, готовий за неї у вогонь і у воду. Але він сам себе обманює. Хіба це беззавітна любов, коли ти навіть не можеш чого – те втратити заради улюбленої?!

Ні, це не любов. От що говорить про це автор: “Ночуючи в одній кімнаті з людиною, якого міг він почесть особистим своїм ворогом і одним з головних винуватців його нещастя, Дубровский не міг удержатися від спокуси. Він знав про існування сумки й зважився нею заволодіти”.

Ну й любов!

Я вважаю, що він не шляхетний розбійник, тому що, по – моєму, шляхетних розбійників не буває, але він мені подобається як розумна й сильна людина


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

В. Дубровский – шляхетний розбійник