Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це засоби художньої виразності письменника в цілому, особливості тематики його творів, сюжетів, мови. Розрізняють стилі епохи (наприклад, стиль бароко, класицизму), напрямів і шкіл, а також стиль твору.
Усі ці стилі споріднює спільна основа – сукупність, єдність творчих особливостей.
Кожний письменник має свій індивідуальний стиль, який
Індивідуальний стиль В. Винниченка відзначається зверненням письменника до тем краси, моралі, мистецтва, людини і природи, людини і громади. Його персонажі змальовуються уже сформованими, і їхні
Письменник зображує вир життя, конфлікти, непевність, психологічні парадокси. Він любить залучати читача до співпраці засобом несподіваного закінчення творів, особливо оповідань (наприклад, “Студент”). Найяскравіше індивідуальний стиль В. Винниченка виявляється в мові.
Вона щира, енергійна, багата. Письменник не рафінує її, а збагачує рідковживаними словами (сьорбати, чвокнути), народною говіркою.
Художник з яскравим індивідуальним стилем засвоює досвід своїх попередників, і його неповторна манера письма виявляється в мові, зображенні предметного світу, історичних подій, морально-психологічного стану людини.