Термін | Українські твори

Термін (лат. terminus – кордон, межа, кінець) – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі (наприклад, у літературознавстві – метафора, метонімія, троп; інверсія, анафора, фігура). Т. повинен бути стилістично нейтральним, однозначним (тема, ямб, рима). Але трапляється, що Т. надають різного значення: так, текстом називають і письмово оформлене зв’язане висловлювання (художній твір), і будь-який, в т. ч. й усний, продукт мовленнєвої діяльності, і добірку підпорядкованого

навчальним цілям мовного матеріалу (текст вправи, текст диктанту), і вербальні коментарі до малюнків, креслень, фотографій. Така неоднозначність Т. утруднює процес комунікації.

Однозначному сприйманню позначених Т. понять може перешкоджати наявність у них синонімів (верлібр – вільний вірш, епіграф – мотто), варіантів (перифраз – перифраза – парафраз – парафраза), омонімів серед нетермінологічних слів (закінчення, основа, роман) або серед Т. різних галузей знання (гіпербола – у літературознавстві і математиці). Значення Т. у процесі його функціонування може змінюватись: (див.: , , , ). У сучасному літературознавстві все частіше використовуються терміни з суміжних наук (див.: , , ).

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Екологічна ситуація – сухий науковий термін чи щось більше Протягом останніх років дедалі більше уваги приділяється такому поняттю, як екологія, екологічна ситуація у країні. У деяких наукових закладах з’являються відповідні навчальні дисципліни, ми все...

У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”? Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В...

Про термін монголо-татари Цей термін винайшли вчені, щоб чіткіше визначати кістяк підданих Чингиз-Хана, а потім і завойовника російських земель його онука – Батия ( Бату-Хана). Справа в тому,...

Літературний термін Конфлікт Конфлікт (від латинск. conflictus – зіткнення) – протиріччя, що виникають між окремими персонажами, персонажем і соціально-побутовим середовищем, між групами персонажів, станами, класами. Ці протиріччя розвиваються...

Літературний термін Авторські відступи Авторські відступи – найбільше що часто зустрічаються внесюжетние компоненти оповідальних добутків. Структурно вони не відділені від оповідання, однак зміст, а нерідко й “внутрішня форма” (композиція,...

Літературний термін Епілог Епілог (від древнегреч. epilogos – висновок, післямова) – заключний епізод або епізоди оповідальних добутків, відділені від подій сюжету більш-менш тривалим проміжком часу. Звичайно письменники вказують,...

Літературний термін Система персонажів Система персонажів – взаємини, сюжетні й значеннєві взаємозв’язки між персонажами, одна з важливих сторін композиції епічних, драматургічних і лисичанських добутків. Якщо сюжет заснований на конфліктних...

Аргументація Аргументація (лат. argumentum – логічне доведення, argumentatio – наведення аргументів) – обгрунтування будь-якого положення, судження. В літературознавстві, передусім у теорії літератури, в історико-літературних працях, вимоги,...

Верлібр Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) – неримований нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми...

Аксіома Аксіома (грецьк. ахіomа – загальноприйнятне, безперечне) – твердження, судження, істинність якого є самоочевидною. У процесі міркування, побудови теорії приймається без доведення, аргументування. Розмаїті види А....

Наша мова – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ Скорочено кожне слово нашої мови проспіване у Пісні Тож пісенними словами з побратимами у товаристві розмовляємо Кожне слово нашої мови записане у Літописі тож хай знають...

Адресат Адресат – одержувач листа. В естетичній комунікації – сприймач художнього твору, його реципієнт. На відміну від психологічного (сприймач), прагматичного (споживач), соціологічного (реципієнт, публіка), літературознавче поняття...

Наша мова скорочено – Василь Голобородько Для цієї поезії В. Голобородька характерні специфічні синтаксис і пунктуація, що відтворюють смислову нерозривність явищ, наведених автором, і певним чином “звільняють” поета від усталених норм...

Аперцепція Аперцепція (лат. ad – до, percipere – сприймати) – у психології – уважне, зосереджене сприймання зовнішнього щодо людини світу на основі попереднього досвіду, на противагу...

Наша мова – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО скорочено ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Наша мова Для цієї поезії В. Голобородька характерні специфічні синтаксис і пунктуація, що відтворюють смислову нерозривність явищ, наведених автором, і певним чином “звільняють”...

Еволюційний метод Еволюційний метод (лат. evolutio – розвиток) – метод у літературознавстві, що склався у 60-80-ті XIX ст. на основі культурно-історичної школи І. Тена, який в “Історії...

Психологія творчості Психологія творчості – відносно самостійна галузь наукових досліджень, предметом яких є процес виникнення (творення) художніх цінностей та їх естетичне сприймання. П. т. – міждисциплінарна наука,...

Взаємовплив Взаємовплив – обопільна дія двох або декількох явищ, яка спричиняє в кожному з них певні зміни, грунтується на взаємодії (див.: дія, Літературний вплив). У літературознавстві...

Деідеологізація Деідеологізація – процес вивільнення громадського життя, гуманітарних наук, літератури та мистецтва з-під засилля ідеології. Теорія Д. має сенс, якщо ідеологію розуміють як сукупність ідей, вигідних...

Празький лінгвістичний гурток Празький лінгвістичний гурток – осередок діяльності одного з основних напрямів структурної лінгвістики, створений 1926. До нього входили чеські (В. Матезіус, Я. Мукаржовський, В. Гавранек та...

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження,...

Що ж таке верлібр і який шлях він пройшов у своєму розвитку? На думку Н. Костенко, верлібр – це форма, утвердження якої є закономірним і водночас новим етапом у розвитку віршової культури XX ст. Дослідниця підкреслює, що...

Оцінка літературного твору Оцінка літературного твору – встановлення, фіксація, усвідомлення його художньої цінності (вартості). Цінність властива творові як об’єкту сприймання. О. л. т. дається реципієнтом на основі осягання...

Гносеологізм у літературознавстві Гносеологізм у літературознавстві (грецьк. gnosis – пізнання, logos – вчення; гносеологія – теорія пізнання) – сукупність поглядів на літературу як форму пізнання об’єктивної дійсності. Г....

Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності А. Ознайомлювальне читання. Цей режим читання є найбільш розповсюдженим у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про побут, традиції,...

Структуралізм у літературознавстві Структуралізм у літературознавстві – один із наукових підходів до вивчення літератури як мистецтва слова у системному аспекті. Засади структурної поетики складалися у сфері лінгвістики на...

Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.)...

Формальний метод у літературознавстві Формальний метод у літературознавстві – один із методів вивчення художньої літератури, зокрема аналізу літературно-художніх творів як органічної єдності змісту і форми, спрямований переважно на дослідження...

Складові літературознавства Проблема основних складових літературознавства досі залишається не вирішеною. Одні дослідники (їх більшість) або доводять, або лише згадують наявність у літературознавстві трьох основних складових: теорії літератури,...

Концепція “смерті автора” Ролана Барта в літературознавстві Теорія літератури рясніє моментами дискусійними. Багато думок і концепцій вчених між собою рішуче розходяться, подеколи виявляючись несумісними. “Різнобій думок, позицій, точок зору учених закономірний і,...