Індивідуальний стиль

Індивідуальний стиль – іманентний (властивий його внутрішній природі) прояв істотних ознак таланту у конкретному художньому творі, мистецька документалізація своєрідності світосприйняття певного автора, його нахилу до ірраціонального чи раціонального мислення, до міметичних принципів (принципів уподібнення) чи розкутого образотворення, його естетичного смаку, що в сукупності формують неповторне духовне явище. Так, I. e. П. Тичини з яскравими рисами потужної панмузичності та ірраціональної стихії чітко відмінний від I. e. М. Зерова з виразними

формами класичної гармонії, дисципліною поетичного мовлення, перейнятого інтелектуальною пристрастю. Залежно від міметичних настанов I. e. може набувати таких ознак: реалістичних, коли життя відображається у всіх його формах (Панас Мирний, Г. Косинка, У. Самчук та ін.); романтичних, коли самоцінна уява творить можливу дійсність, рівновелику довколишній (Ю. Яновський, М. Иогансен, О. довженко та ін.); символістичних, коли відбувається порив творчого духу до трансцендентних (неприступних для людського пізнання) істин (Олександр Олесь, І. Липа та ін.) тощо.

Сукупність аналогічних I. e. певного періоду еволюції літератури

може стати причиною появи стильових течій, об’єднаних спільною ідейно-естетичною платформою, як це сталося на початку XX ст. (імпресіонізм, символізм, неоромантизм, експресіонізм та ін.). Подеколи ці конкретно-історичні явища, сягаючи значних масштабів, перетікають у форми великих напрямів (бароко, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм і т. п.), де усталюються відповідні художні канони, жанри, методи. Літературний стиль різниться за своїм змістом від I. e. мовного, або стилістики, де висвітлюється специфіка мовних засобів у різних мовленнєвих сферах (розмовна, повсякденно-побутова та книжна, наукова, науково-популярна, офіційно-ділова, публіцистична, художня та ін.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Індивідуальний стиль