Конфлікт (від латинск. conflictus – зіткнення) – протиріччя, що виникають між окремими персонажами, персонажем і соціально-побутовим середовищем, між групами персонажів, станами, класами. Ці протиріччя розвиваються й зрештою, як правило, дозволяються в сюжеті добутку. Конфлікт є основою динамічно, що розвивається сюжету.
Саме конфлікт, розгортаючись у сюжеті, визначає ті або інші вчинки діючих осіб, хід і характер подій. У вибраному типі конфлікту письменник виражає своє розуміння реальних життєвих протиріч. Не слід думати, однак, що конфлікт
Сюжети багатьох літературних добутків не мають основного конфлікту, спроби виявити такий конфлікт можуть привести кошибкам. Конфлікт може бути мнимим, ілюзорним – у цьому випадку ілюзорним, примарним стає й сюжет добутку, як це відбулося, наприклад, у п’єсі Н. В. Гоголя “Ревізор”. Адже Хлестаков – це мнима величина, стосовно нього повітові чиновники поводяться неадекватно. Їхнього зусилля, витрачені на те, щоб уникнути гніву важливої петербурзької особи, їхня пропасна суєта – це всього лише біг на місці.
Крім основного конфлікту – двигуна сюжетної дії –
Це не результат якого-небудь явного конфлікту, що порушує розміряний плин життя.
Причина невмотивованих учинків, дивних реплік, що зриваються з вуст персонажів, якоїсь безглуздої суєти, час від часу виникаючої в будинку Раневской, – не собитийная, а психологічна. Тому в чеховських п’єсах сюжетна дія відходить на другий план, а головним стає психологічний підтекст, що проступає за безліччю приватних побутових конфліктів