В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні.
Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний Панасом Мирним у співавторстві з Іваном Біликом, правдиво показує життя
Хоча вже в ранні роки малий хлопчина прагне творити добро, якого сам рідко зазнавав. Рано усвідомлена несправедливість призводить до озлобленості, готовності помститися цілому світові. Суперечливості вдачі героя простежуються протягом усього розвитку подій. Чіпка-господар любив землю. Саме на своєму полі зустрічає герой кохану.
Розмовляючи з нею, він виявляє
Нечипора обрали до управи, і йому здається, що особистою участю в громадських справах він нарешті доб’ється правди: “А може, мамо, людям у пригоді стану… добро яке зроблю”. Коли Варениченка усунули від виконання обов’язків, у його душі знову запанували озлобленість і мстивість. Відплатою за особисті кривди стають злочини.
Чіпка не роздумує про добро і зло, його внутрішній голос замовкає, зневірившись у всьому. Свою душу Чіпка остаточно топить у крові родини Хоменків.
Немилосердна, жорстока дійсність тягарем давила на головного героя ще з дитинства, породжуючи в душі напружені роздуми, душевну боротьбу. Силою своїх душевних переживань притягує до себе Чіпка, а своєю жорстокістю і злочинністю – відштовхує, викликає осуд. Панас Мирний, Іван Білик, зобразивши суперечливий характер Чіпки Варениченка у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, примушують замислитись над моральними цінностями та над історією свого народу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)