Літературне читання 3 клас
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ
СВІТ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК
Ти вже знаєш, що народна казка – це витвір фантазії багатьох людей. А от літературні казки належать конкретним авторам. Зазвичай герої та події, про які йдеться в цих творах, вигадані письменником-казкарем.
Однак досить часто основою авторської казки є народна. Літературна казка може бути не лише прозовою, а й віршованою.
– Розглянь малюнок на с. 30. У костюми яких казкових героїв одягнені діти? Хто автори цих казок?
– Чи знаєш ти, де живуть
ТИГР І АВТОР
– Ой лишенько! Якщо мені зараз не розкажуть кілька казок, то я вже ніколи не одужаю. Поглянь, як я змарнів! – сказав Тигр.
– Бідолаха! Ось я піду до м’ясника і куплю тобі кісток, – мовив автор.
– Я не люблю кісток! Я ж їм тільки слова і змарнів через те, що мені вже давно ніхто нічого не розповідав. Розкажи мені казочку, будь ласка.
Зрештою, ти ж це вмієш – розповідати й писати казочки. Це називається бути письменником, правда?
–
– Казку!
– О так, звичайно! Хоч не знаю, чи зможу я ще щось придумати.
– Будь ласка, придумай! – сказав Тигр. – Тільки щоб цікаве, бо від нудних казок я можу померти.
– Ну, добре. Досить. Я подумаю, може, й розповім тобі ще якусь казочку.
– Кілька! – сказав Тигр.
– Гаразд, ходімо до кімнати.
Вони увійшли до помешкання, й автор надовго задумався. Тигр почав дерти лапами підлогу й кашляти від нетерплячки.
– Гм… – промовив автор. – А ти знаєш, де живуть казки?
– Це – як які.
– Ну… хоч би чарівні!
– Не знаю, – сказав Тигр.
– А я знаю. Вони живуть у казковій країні.
– І можна її побачити?
Автор подивився у вікно. Надворі смеркало. У шибці відбивалася свічка, що стояла на столі в письменника. За вікном було туманно й таємничо.
Високо в небі сяяв блідий місяць. Здавалося, ніби там, за вікном, тече річка, а над нею здіймається величезна кам’яна арка1 мосту. З-за мосту пливло примарне світло.
– Ось тобі країна казок, – мовив автор. – Там живе фантазія. Ходімо, Тигре. Скоро ти почуєш безліч казок.
Вони вийшли з будинку, але темрява вже розтанула, і міст зник.
– Ой лишенько! – сказав Тигр.
– Слухай, за мостом, недалеко звідси, на пагорбку росте дерево. Вітерець шелестить його листям і приносить йому казки зблизька і здалека. Від морських чайок із самітних островів, з лісів і з міст, де ввечері біля каменів сидять хлопчики та дівчатка й слухають казки.
– Дерева не вміють говорити.
– Не певен, що це так. Може, й уміють. До того ж під деревом живе слон. У нього величезні вуха, і він чує всі казки, які вітер приносить до дерева.
А в дуплі на дереві живе пугач2. Він майстер оповідати казки! Дивиться собі на хмари, що, пропливаючи в небі, набирають дивовижних форм, і складає про це казки.
– А слон і пугач розкажуть мені їх, щоб я став ситенький і гарненький?
– Гадаю, що так. Ходімо!
– Згода!
І Тигр з автором пішли.
Переклад Олени Матвієнко
– Якою ти уявляєш країну казок? Спробуй скласти казку для Тигра.
1 Арка – тут: перекриття у формі дуги, що з’єднує підпори мостів, два суміжних будинки тощо.
2Пугач – сова.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)