Остап Вишня – Бенгальський тигр

Остап Вишня

БЕНГАЛЬСЬКИЙ ТИГР

Полювати бенгальського тигра треба їхати в Бенгалiю, бо це не простий тигр, як бачите, а бенгальський. Чому нас iнтересує саме бенгальський тигр?

Тому вiн нас iнтересує, що бенгальський тигр найбiльший з усiх тигрiв на свiтi, тому що завдовжки вiн 2,5-3 метри i що самий хвiст у нього 80-95 сантиметрiв, так що, коли вам не пощастить заполювати цiлого тигра, а одбити в нього тiльки хвоста, то й тодi ви все-таки “имеете вещь”.

– Де Бенгалiя? – питаєте.

На Бенгалiю з Києва треба їхати так:

Як минете Василькiв,

Мотовилiвку i Фастiв – берiть не на Бердичiв, а на Жмеринку. Потiм на Вапнярку, Роздiльну й доїздiть до Одеси. З Одеси на Дарданелли, потiм на Суецький канал, звiдтам уже не так далеко до Iндiї.

Приїхавши в Iндiю, питайте, як вам пройти на Брамапутру.

Слово “Брамапутра”, щоправда, щодо вимови трудне, але їхавши на пароплавi, ви частiше його самi собi проказуйте, щоб навчитися його вимовляти, а то буде й вам, як Даниловi Кiндратовичу, що приїхав уже до Iндiї, а там i запитав:

– Де тут, – питає, – Путрамабра?

Нiхто, певна рiч, з iндусiв йому не мiг на це нiчого вiдповiсти, – так вiн, бiдолаха, й вернувся додому

без тигра.

Брамапутра, – та це ви й самi, положим, знаєте! – це рiчка в Бенгалiї.

Коли ви до неї дiйдете, там недалечко тече ще одна рiчка – Ганг, – так от мiж Брамапутрою й Гангом, у джунглях, найбiльше плодиться бенгальських, або, як їх ще взивають, – королiвських тигрiв.

Отам їх i полюйте.

Перед полюванням, майте на увазi, треба вам буде вибити довкола всi кобри i всi гримучi змiї, щоб, бува, котра не вкусила, перехворiти на тропiчну малярiю, – чи на жовту, чи на червону, це вже яка кому до вподоби, – потiм уже й полювати.

Хлiба з собою берiть тiльки на дорогу, доки до Бенгалiї доїдете, а в Бенгалiї там на кожному кроцi, як у нас бузина, росте хлiбне дерево, – круглий рiк на ньому ростуть плоди, – ну, як нашi книшi.

Тепер вони, щоправда, там по карточках, та проте не без того, щоб не можна було у Багдадi на базарi в якого-небудь раджi карточку купити… Гадаю що можна.

Iндiйський раджа – це володар цiлої величезної в Iндiї округи, вiн сам призначає, як от наш райторгвiддiл, зав картковим бюро, i не може бути, щоб той зав давав йому тiльки одну хлiбну картку…

Тигра полюють, як ви знаєте, для того, щоб винищувати цього страшного звiра, що наводить жах на цiлу округу, нападаючи на худобу, i навiть на людину.

Полюють його i для того, щоб мати величезну чудесну шкуру, смугасту й пухку, що так прикрашає собою кабiнет хороброго мисливця.

А ще полюють, добуваючи тигровi великi й страшнi пазури, висушують їх, труть на порошок i п’ють той порошок для хоробростi.

Iндуси, китайцi та iншi схiднi народи глибоко вiрять в чудодiйну силу порошкiв з тигрячих пазурiв i платять за них грубi грошi.

Як випити, вони кажуть, один тiльки такий порошок, можна набити тигрiв силу.

Одно кепсько: щоб мати цей порошок, треба, виходить, убивати тигра, а щоб убити тигра, треба, виходить, мати порошок.

Ну, нiчого: бувши вiд природи хоч i не дуже, сказать, хоробрими, але ж не зовсiм, сказать, i лякливими, – обходитимемось на першiй тигрячiй охотi без порошкiв, бо як довели останнi дослiди над порошками з тигрячих пазурiв – вплив їх на людський органiзм сильно закрiпительний.

А вiд цього й хоробрiсть!

Ну, що ж, коли нема, так нема!

Будемо, значить, крiпитись не порошками, а духом!

А в деяких випадках при полюваннi тигра такi порошки, як ви самi побачите, можуть навiть пошкодити.

* * *

Способiв охоти на тигра є кiлька.

Є спосiб з диктом i з молотком, про який менi розповiдав один iз досвiдчених охотникiв на тигрiв.

Полягає вiн ось у чiм.

Берете ви аркуш дикту, так, приблизно, з метр у квадратi i невеличкий молоток.

Iдете в джунглi, мiж Брамапутрою й Гангом, i, щоб привернути на себе увагу бенгальського тигра, на ввесь голос спiваєте:

Та не жалько менi

Та й нi на кого,

Тiльки жалько менi

На отця свого…

Тигр почує, i вже не ви його, а вiн вас почне полювати.

Тут уже ви будьте уважним i пильним, щоб не прогавити того моменту, коли тигр припаде до землi й, люто б’ючи себе хвостом по боках, приготується стрибнути i зробити з вас попередню перед антилопою закуску.

Як тiльки вiн стрибоне, ви раптово повертайтесь до нього й наставляйте дикта.

Тигр ударить всiма чотирма лапами в дикт i страшними своїми пазурами проб’є його.

Отут ви теж гав не ловiть: зразу ж швидко-швидко-швидко бийте молотком по пазурах i загинайте їх, пристукуючи до дикту.

I все!

Пригвожджений до дикту тигр уже не страшний звiр, а немiчне кошеня.

Ви вже тодi можете з його шкуру чи з живота здирати, чи, вдаривши кинджалом у серце, покiнчити з ним, а потiм уже бiлувати…

Майте тiльки на увазi, що бити тигра по пазурах, загинаючи їх до дикту, треба все-таки обережно, щоб не пошкодити пазурiв, бо ви ж знаєте, яка то цiнна рiч, що з неї виробляються хоробрi порошки.

Декотрi мисливцi, нервуючись, забувають про це й гатять по пазурах з усiєї сили, псуючи їх i позбавляючись через це такого цiнного матерiалу.

* * *

Дуже поширений i, треба сказати, дуже непоганий спосiб полювати на тигра iз слоном.

Таким способом полюють тигрiв iндуськi раджi й англiйськi лорди, що приїздять у гостi до iндуських раджiв, а тi вже частують їх, своїх дорогих гостей, охотою на тигрiв.

Перед цим індуськi раджi заздалегiдь принаджують до певного мiсця тигрiв, ставлячи протягом кiлькох тижнiв принаду з не зовсiм ще померлих, а вже до роботи не придатних тубiльцiв.

Коли англiйськi лорди поприїздять до iндуських раджiв у гостi i побачать, як ведуть тубiльця на принаду, вони роблять тому тубiльцевi ручкою i милостиво кажуть:

– Гуд бай!

Тигри, мiж iншим, iдуть на принаду не тiльки з тубiльцiв, а й з худоби: з корiв, свиней, овець i т. iн., але такої принади їм не ставлять, бо тодi не буде чим деяким англiйським лордам принаджувати польсько-шляхетних жовнiрiв генералiв Андерса, Бур-Комаровського та iнших арцишевських рачкевичiв.

Тигрiв, отже, принаджено.

Тодi приводять приручених слонiв, сiдлають їх такими нiби куренями, тiльки не з лiщини сплетених i соломою вшитими (англiйськi лорди й iндуськi раджi таких куренiв не люблять!), а зробленi тi куренi iз слонової костi й ушитi єдвабом.

Вантажать у тi куренi спочатку вiскi, бефи, пудинги й шампанею, а потiм уже англiйських лордiв, iндуських раджiв та камердинерiв.

Вишукується пiдроздiл тубiльцiв, щоб оточити те мiсце, де тигрiв принаджено, та наганяти їх на високопоставлених у куренях мисливцiв.

Ну, лорди й раджi їдуть, п’ють вiскi й шампанею, їдять бефи й пудинги, а тубiльцi наганяють на них тигрiв.

Як тiльки шасне мiж лiанами тигр, англiйський лорд каже iндiйському раджi:

– Подерж-но мого пудинга, – я його потiм доїм! А потiм до камердинера:

– Подай рушницю!

Камердинер подає рушницю, англiйський лорд стрiляє в те мiсце, де прошаснув тигр.

Лунає пострiл, за ним лунає одчайдушний крик, i падає мертвий тубiлець iз пiдроздiлу, що наганяє звiра на високопоставлених у куренях охотникiв.

Англiйський лорд задоволене усмiхається i говорить:

– Iєс!

А потiм уже доїдає пудинг.

Далi полювання йде таким чином: тубiльцi вбивають тигрiв, здiймають iз них шкури, англiйськi лорди везуть тi шкури додому, там їх вiдповiдно обробляють, пригвинчують до голови золоту дощечку з вигравiруваним написом:

КОРОЛIВСЬКИЙ ТИГР

ЗАБИВ У БЕНГАЛIЇ (ДАТА)

ВЛАСНОРУЧНО ЛОРД СЕСIЛЬ-КИСIЛЬ

А потiм уже в палатi лордiв.

Нi! Стоп-стоп-стоп! Нiколи полiтики ми торкатись не будемо, а то ще допишешся до того, що лорд Сесiль-Кисiль подасть в палату лордiв нiби бiлль про те, що треба бiльше з Бенгалiї вивезти худоби та пшеницi, бо й грецьким монархiстам треба, i польсько-шляхетським жовнiрам треба, i гiтлерюгендовi, i бандерам треба… Стоп!

Анi слова про полiтику!

Отакий, значить, спосiб полювати тигрiв iз слонами. Ми з вами, слава тобi господи, i не лорди англiйськi, і не раджi iндуськi, отже, нам з вами таку пишну охоту на тигрiв органiзувати тяжко.

Можна, звичайно, взяти напрокат слона або в зоологiчному садку, або в цирку, – але багато з ним клопоту, доки його до Бенгалiї довезеш та поки навчишся молоточком iз гвiздочком ним керувати.

Там, у Бенгалiї, позичити слона в якого-небудь раджi теж навряд чи пощастить, бо ви ж, слава богу, не англiйський лорд…

Клопотний, одне слово, для нас iз вами такий спосiб охотиться на тигрiв.

Проте його нам, як мисливцям, знати треба! Для цього й пишемо!

* * *

Непоганий i такий iще спосiб.

Викопується величезна й глибочезна яма на стежцi, якою тигри до Брамапутри ходять воду пити.

Яма та зверху добре маскується всякими вiтами, лiанами, тропiчною папороттю i т. iн.

Тигри йдуть воду пити увечерi, як уже смеркне.

На цей час ви залазьте в ту яму.

Залiзли й сидiть тихо-тихо.

Нi курити, нi чхати, нi кашляти не можна, бо наполохаєте тигра.

Ось iде тигр.

Вiн не зовсiм iще очухався пiсля сну, потягається, позiхає, чухає за вухом…

Ну, й не помiтить, коли: шелесть у яму!

Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочiть.

Тигри страшенно лоскоту бояться… (Через те, мiж iншим, вони дуже ревнивi!)

Як тiльки ви його вхопили обома руками попiд пахвами, вiн зразу починає страшенно реготатись.

Але ви не пускайте його, боже вас борони! – бо з’їсть!

Лоскочiть, i лоскочiть, i лоскочiть!

Вiн качатиметься, регочучись, по ямi, i ви качайтесь iз ним…

Аж поки вiн не крикне:

– Ой, не можу! Пусти!

I ляже, мов непритомний.

Але ви ще з пiвгодини полоскочiть, тодi пускайте.

Готовий!

Залоскотаний тигр мертвiший од мертвого.

* * *

Ще про один спосiб охоти на тигрiв хочеться менi розповiсти.

Клопiтний вiн трохи теж, але для нас iз вами приступний.

Клопiтний вiн саме через те, що перед тим, як його вживати, тривалої треба тренiровки в перегонах на чималi дистанцiї.

Чимало часу треба загаяти, щоб прудко й довго могли ви бiгти, весь час позад себе озираючись.

Але нiхто ж нам з вами не заборонить мiсяцiв зо три тренiруватись годин по три-чотири щодня, бiгаючи спочатку на одному хоча б з київських стадiонiв, а потiм по перетятiй мiсцевостi.

Навпаки, всi думатимуть, що ви до фiзькультурної олiмпiади готуєтесь, i всi вас вiтатимуть.

Добре на таку тренiровку брати вашого пса, краще – хорта, а як хорта нема, тодi гончака, – можна й кунделя, тiльки щоб прудкий був.

Коли вже ви у своїх вправах дiйдете такого стану, що випереджатимете кунделя, – тодi вже можна їхати до Бенгалiї на тигра.

Порошкiв iз тигрячих пазурiв уживати при цьому способi охоти категорично не слiд, бо, як ми знаємо, порошки тi, закрiпляючи, надають охотниковi хоробростi, а тут треба не хоробростi, а якраз навпаки.

Тут треба легенької полохливостi, при якiй набагато збiльшується швидкiсть вашого алюру.

Приїздите ви в Бенгалiю, знаходите тигра, показуєтесь йому, – вiн одразу ж почне охотитись за вами.

Ви це знаєте, з цього не розгублюєтесь i свiдомо ведете його за собою на заранi намiчену вами галявину.

Мiж Брамапутрою й Гангом трапляються величенькi шматки степу, де пасуться жирафи, антилопи, носороги й iншi травоїднi тварини.

Отуди ви тигра й ведiть.

Iз зброї ви маєте при собi тiльки кинджал – i бiльше нічого.

Поки ви виведете тигра на галявину, вiн уже буде нервуватись, лютувати, зубами клацати i ось-ось стрибне! ось-ось стрибне!

Вийшовши на галявину, зразу бiжiть!

Тигр, розумiється, за вами…

Отут i пригодиться ваша тренiровка…

Ви бiжiть i частенько озирайтесь, поглядаючи на тигра.

Це не тiльки для того, щоб знати, чи не наздоганяє вiн вас, – головне тут не прогавити, коли вiн пiдсковзнеться.

А пiдсковзнеться вiн обов’язково.

Хоч який би був сухий степ, – все одно настане момент, коли вiн розчахнеться й упаде.

Тодi ви зразу на його i кинджал йому в серце.

Тигр – ваш!

* * *

Охота на тигра, як бачите, небезпечна i клопiтна. А найтруднiше в їй це те, що заполювати бенгальського тигра можна тiльки в Бенгалiї, а туди дуже далеко їхати.

Будемо сподіватися, що з часом чи Бенгалія до нас наблизиться, чи ми наблизимося до Бенгалії, бо клімат як спостерігають тепер досвідчені географи, міняється.

От – тоді ми пополюємо!

Бо заздалегідь уже будемо знати всі способи охоти на тигра, з якими оце ми вас познайомили.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Остап Вишня – Бенгальський тигр