Тарас Шевченко – Мені однаково (АНАЛІЗ)

Аналіз твору

Тараса Шевченка “Мені однаково”

1847 р.

Із циклу “В казематі”

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш (медитація).

Вид лірики: громадянська (медитативна).

Провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.

Про твір: цикл “В казематі” Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та написання революційних творів. Художній (літературний) цикл – це сукупність творів одного жанру, що об’єднуються задумом

автора в естетичну цілість. Послідовність творів, які включають до циклу, визначається мінливістю настрою ліричного героя.

Усього до циклу “В казематі” входить тринадцять віршів: “Садок вишневий коло хати… “, “Мені однаково, чи буду… “, “Ой три шляхи широкії… ” та ін. Усі вірші цього циклу різні за настроєм, мотивами, ритмікою, проте їх об’єднує задум автора: передати сум за рідним краєм і переживання ліричного героя (ув’язненого поета) за долю України.

Почуття глибокого патріотизму долають чорний смуток і безнадію в поезії “Мені однаково, чи буду… “, горе в селянській

родині – провідний мотив вірша “Ой три шляхи широкії… “. Ніби протиставленням до цих та інших творів циклу виступає ідилічний пейзаж вірша “Садок вишневий коло хати… “. Саме в цій ідилії Т. Шевченко вбачає ідеальну модель українського села – красу людських стосунків і родинне щастя в гармонії з розкішною природою.

Жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо, називається медитацією. Вірш Т. Шевченка “Мені однаково, чи буду… ” є зразком медитації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тарас Шевченко – Мені однаково (АНАЛІЗ)