У квітні 1846 року Т. Шевченко зближується з діячами Кирило-Мефодіївського товариства, а через рік, у зв’язку з розгромом цієї таємної політичної організації, потрапляє під арешт. Під час обшуку конфісковано шевченківські Твори з рукописного поетичного альбому “Три літа”. Слідство у справі кирило-мефодіївців, яких ув’язнили в казематі Петропавловської фортеці Петербурга, завершилось ЗО травня 1847 року, і найжорстокіший вирок дістав Т. Шевченко, поплатившись насамперед за свої гострі політичні сатири, спрямовані проти імперської
Чи могло бути щось дошкульніше, аніж такий немилосердний вирок?! Однак Шевченко ніколи б не відступився від своїх ідеалів. Адже не корисливість і самолюбство, не марнославство кликали його до пера і пензля, а єдиний привілей – бути вірним сином сплюндрованої й позбавленої індивідуальності України.
Заспівом до невольничої творчості Великого Кобзаря став цикл тюремної
Цикл складається із 13 віршів, головним мотивом яких є заклик бути вірним народові, Україні, своїй Вітчизні (“Мені однаково…”, “Згадайте, братія моя…”, “Чи ми ще зійдемося знову?”). Найсильніше нескореність поета, його любов до України висловлені у вірші “Мені однаково…”. Автор поезії виступає як патріот, якого найбільше хвилює не особиста доля, а доля України:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
У творах циклу звучить також мотив суму і самотності (“Ой одна я, одна…”, “За байраком байрак…”, “Чого ти ходиш на могилу?..”), Кохання й розлуки (“Чого ти ходиш на могилу?..”):
Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі…
Поет розповідає також про тяжку долю рекрутів (“Рано-вранці новобранці…”).
Не можна не згадати “Садок вишневий коло хати…”, найбільш відомий вірш циклу, який хвилює нас своєю позачасовістю і постає символом невмирущості нації, яка вміє і любить і працювати, і співати, і жити.
Між рядками віршів циклу “В казематі” прочитується ще один мотив – прагнення до волі. Це головна тема поезій Шевченка періоду ув’язнення та заслання.
Висновок. Цикл віршів Т. Шевченка “В казематі” започаткував низку творів, написаних у засланні. Провідні мотиви циклу – самотність, кохання й розлука, любов до України та її народу, прагнення волі.
Ще раз переконуємося, що, незалежно від умов, у яких перебував поет, подумки він був на рідній України, прагнув їй волі, співчував знедоленим. Теми віршів цього циклу є темами усієї творчості поета.
Опорні слова й поняття: цикл віршів, провідні мотиви, нескореність, любов до України, загальнолюдські цінності.
МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі.
Не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: “Молись, Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись”. Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні… Та неоднаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.