СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН (р. і м. нар. невід. – 1772 р., м. Київ) – церковний та освітній діяч.
Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був Симон Тодорський. У 1745 р. – професор поетики, а згодом – професор філософії Києво-Могилянської академії. У 1747 р. за викликом Синоду виїхав до Петербурга з дорученням перевірити правильність перекладу Біблії.
У 1758 – 1761 рр. – ректор Московської слов’яно-греко-латинської академії. Після поверненім з Москви – архімандрит Києво-Межигірського монастиря.
У1744 –
Цінність поетики полягає в ряді оригінальних нововведень, серед яких найбільшої уваги заслуговує розділ “Про роди вітчизняних віршів з короткими прикладами”, де викладено теорію українського силабічного віршування. Гедеон Сломинський дає опис леонінського, сапфічного віршів, опис диколон-дистрофона, триколон-тристрофона акростиха, а також 13-, 12- і 11- складників.
Літ.: Попов П. М. З історії поетики на Україні (XVII – XVIII ст.) // Матеріали до вивчення історії української літератури. У 5 т. К., 1959. Т. 1; Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К” 1983.”
М. Судима