МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ

МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ (1725, с. Ручки Гадяцького полку – 30.09.1793, Чернігів) – церковний та освітній діяч, поет.

Вихованець Київської академії. Прийнявши чернечий сан, з 1757 р. викладав у нійсинтаксиму й граматику, з 1759 р. – поетику “по Сампсону”, з 1762 – риторику й велику інструкцію. В грудні 1762 р. став префектом академії і викладачем філософії. Влітку 1764 р. по дорозі з Охтирки до Києва захворів у Лубенському монастирі.

Повернувся 1765 р., але викладацьку працю залишив, певний час жив у Києво-Софійському монастирі. 1768 р. став ігуменом Нехворощанського

Успенського монастиря, потім йото переводили в інші монастирі. 1789 р. призначений настоятелем Чернігівського Єлецького монастиря і ректором Чернігівської семінарії, ним і залишився до смерті.

Будучи викладачем поетики академії, І. Максимович написав “Оду на перший день травня 1761 р.”, яка змальовує один із найвизначніших і найхарактерніших моментів шкільного життя – травневі рекреації. Твір написано мовою, наближеною до російської, в силабо-тонічній системі, що знаменує відхід від культивованої в Київській академії силабічної поезії і наближення до російської класицистичної традиції. Це було певною мірою новим явищем для української поезії, хоча сам жанр оди новим для неї не був.

Літ.: Аиоллонова лютая. К., 1982; Мацеевич Л. Ода на первый день мая 1761 г. 11 Тр. Киев. дух. акад. 1897. № 9.

М. Шевчук


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ