ГІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ (бл. 1600, Пруссія – 28.11.1683, Київ) – історик, письменник.
Народився в німецькій родині протестантів – реформаторів; юнаком прибув до Києва, прийняв хрещення і став монахом. По закінченні Києво-Могилянської колегії (1642) був рекомендований П. Могилою для навчання в Англії. Там прослухав курси богослов’я, історії, юриспруденції. Викладач, професор, з 1645 р. – ректор Києво-Могилянської академії.
Одночасно з 1648 р. – ігумен Києво-Братського монастиря, з 1656 р. – архімандрит Києво-Печерської лаври. Провадив велику
Найцікавішим в історико-культурному контексті є дидактичний твір “Мир з богом людині” (1669, 1671) – посібник для духовенства про виконання обряду спокутування гріхів. Книга присвячена царю Олексію Михайловичу й починається віршем на його честь. “Мир…” повістує про силу покаяння перед Богом, визначає
Мишанич), був популярним. В 1690 р. патріарх Іоаким оголосив його однією зі “злочинних київських новотворних книг”. І. Гізель брав найактивнішу участь у виданні “Києво-Печерського патерика” (1661), був імовірним автором чи редактором “Синопсиса” (1674).
Літ.: Сумцов Н. Иішокентий Гизель // Киев. старина. 1884. Кн.
10; Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ct.). К., 1959; Філософія Відродження на Україні. К., 1990.
Г. Усатенко