КОСОВ СИЛЬВЕСТР

КОСОВ СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід., маєток Жировиці у Вітебському воєводстві, Білорусь – 13.04.1657, Київ) – український церковний діяч, філософ, педагог і письменник.

Виходець із білоруської православної шляхта. Закінчив Віденську братську школу, навчався в Люблінській єзуїтській колегії й Замойській академії. Педагогічну діяльність розпочав у Віденській та Львівській православних школах.

Влітку 1631 р. Сильвестра Косова разом з Ісаєю Трохимовичем запрошено П. Могилою вчителювати до Києва. Того ж року став префектом лаврської школи, через

рік – префектом Києво-Могилянської колегії, де викладав філософію. 1634 р. висвячений на могилівського і мстиславського єпископа. 25 лютого 1647 р. вибраний і затверджений польським королем Владиславом IV Київським митрополитом на місце покійного П. Могили. Мав напружені стосунки з Б. Хмельницьким, бо гетьман обмежував владу митрополита, втручався в церковні справи.

До національно-визвольної війни 1648 – 1654 рр. поставився загалом прихильно, хоча 1651 р. вітав у Кисні війська Януша Радзивілла. Був проти союзу України з Росією 1654 р., небезпідставно побоюючись за подальшу долю Української православної церкви.

С.

Косов залишив помітний слід в історії української й білоруської літератур. Основні його книги – “Exegesis” to iest danie sprawy о szkolach kiiowskich у winickich” (K, 1635) і “Patericon, abo Zywoty ss. oycow pieczarskich” (K, 1635). Твори мали полемічне призначення. В “Екзегезисі” подано звіт про київські й вінницькі православні школи, обгрунтовано необхідність навчання в них польської і латинської мов: “Вчися, кажуть, по-грецькому, а не по – латинському. Добра рада, але більше для Греції, ніж для Польщі, де найбільше латинська мова в уживанні”.

Виданням “Патерикону” (оригінального польскомовного перелицювання “Києво-Печерського патерика”) С. Косов захищав найбільшу православну київську святиню – Києво-Печерську лавру – від посягань католиків і протестантів, які не визнавали чудес і подвигів печерських угодників. Особливо цікавими є екскурси в історію, розповіді про хрещення України – Русі, перших руських митрополитів – Михайла, Іларіона, Єфрема, Климента. Твір мав велику популярність, про що свідчать кілька його рукописних перекладів українською простою мовою в XVII – XVIII ст. (один із них повний, зберігався в Ніловій Столбенській пустині).

Письменникові належала, очевидно, ідея слов’яноукраїнського видання “Києво-Печерського патерика”, що було здійснено вже після його смерті (1658).

С. Косов був також автором повчання “Дидаскаліа, альбо наука, которая ся первъи из уст священником подавала о седми сакраментах, албо ли тайнах” (двічі видане в Кугеїні, 1637 і 1653 рр ), віршів, листів (зокрема, до царя Олексія Михайловича), грамот, універсалів. 1658 р. в друкарні Києво-Печерської лаври вийшов анонімний панегірик С. Косову.

Літ.: Голубев С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники (Опит исторического исследования). К., 1883. Т. 1; Возняк М. С. Історія української літератури: У 3 г. Л., 1921. Т. 2; Перетц В. II. Киево-Печерский Патерик в польском и украинском переводе // Славянская филология.

М., 1958. Вшп. 3; Історія української літератури: У 8 т. К., 1967.

Т. 1; Історія української літератури: У 2 т. К., 1987. Т. 1; Грицай М. С., Микитась К. Л., Шолом Ф. Я. Давня українська література. 2-ге вид. К., 1989; Шевчук В. О. Ці славні київські школи 11 Шевчук В. О. Дорога в тисячу років. К., 1990; Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI – початку XVIII ст. на Україні.

К., 1990; Плохій С. М. До історії формування політичного секуляризму на Україні (Богдан Хмельницький і Сильвестр Косов) // Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму і Реформації. К., 1991; Українська поезія. Середина XVII ст.

К., 1992.

С. Лучканин


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

КОСОВ СИЛЬВЕСТР