СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА

СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА (1769, с. Половецьке, тепер Богуславського р-ну Київської обл. – 04.11.1810, м. Київ) – письменник і культурно-освітній діяч кінця XVIII – початку XIX ст.

Родом із священицької родини. У 1782 – 1792 рр. навчався в Київській академії, потім три роки в Московському університеті вивчав російську мову й набував учительську кваліфікацію. З 1797 р. викладав у Київській академії російське віршування, згодом – риторику та французьку мову. 1809 р. обраний префектом академії (це єдиний випадок в історії дореформеної академії, коли префектом

обрано людину світську).

Славився як один із найкращих академічних професорів.

М. Соколовський залишив після себе більш як 100 рукописних творів, написаних російською мовою з українізмами, більшість із яких ще не опублікована (рукописний збірник знаходиться в ЦНБ АН України). Серед них – церковні слова й промови, привітання високопоставленим особам, канти і хори, урочисті панегіристичні вірші на честь визначних подій чи осіб (на день ангела митрополита Єрофія, на прибуття до Києва імператора Павла І тощо), а також оди на честь відомих осіб – митрополита Г. Банулеско-Бодоні, московського митрополита П.

Левшина, надгробні діалоги на смерть митрополитів С. Миславського та Є. Малицького. Ці твори написано в виразній російській класицистичній традиції, в епоху занепаду культурних форм давньої української літератури. Серед віршів збірника є досить цікава “Пісня однієї дівчини, що позбулася свого коханого” – виразний зразок любовної елегійної поезії.

М. Соколовський вважається останнім поетом київської літературної школи в стінах Київської академії.

Літ.: Титов Ф. Киевская академия в период реформ. К, 1913. Вып III.

М. Шевчук


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА