Пішла якось бідна жінка до міста. Та ось назустріч їй чоловік. Він сказав, що може виручити жінку з бідності, якщо вона продасть те, про що сама не знає.
Жінка погодилась. Але вона не знала про дитину, яку вже носила під серцем.
А чоловік той виявився чортом. Він і справді понаносив до хати грошей і їжі. Тільки через деякий час жінка зрозуміла, що продала ще ненароджену дитину.
І ось народила вона сина – Іванка. Хлопчик ріс гарним, розумним. І жінка стала плакати й боятися, що відберуть у неї найдорожче. Син помітив смуток матері й розпитав
А потім розповів усе Діду-всевіду. Мудрець сказав, що в двадцять років прийдуть по нього додому злі духи. А щоб вони не забрали хлопця, той не повинен нічого говорити. І ось прийшли чорти у вигляді великих панів, почали говорити з господарем, але той не відповідає. Тоді нечисті вхопили юнака, занесли на чортову гору, стали сікти його й гукати.
Та він мовчав. Опівночі дали йому спокій. Трохи отямившись, Іванко спустився з гори.
Він потрапив у закляте місто, де усе було чорно. Зайшов юнак у палац, ліг і заснув. Уранці прийшла до нього чорна принцеса, принесла хліба.
Говорить до нього, а він мовчить.
Наступні три ночі чорти мучили Івана, та він не здавався. Напівживий повернувся він у палац, і зустріла його біленька принцеса. Подякувала вона, що зняв із міста Проїма прокляття, покликала лікаря, що швидко вилікував юнака.
Іван з принцесою закохалися один в одного. Узяли благословення в матері юнака й побралися.
Став Іван царем, привіз свою матір, і жили вони довго й щасливо.
Ця казка про те, як треба мужньо зносити важкі випробування, дотримувати свого слова, шанувати рідних. А також пам’ятати, що необдумані вчинки, прагнення швидкого багатства можуть призвести до сумних наслідків.