Є такий стан людської душі, коли хочеться жити, сміятися, дарувати свою радість усім, хто поруч. Коли всередині кружляють метелики, хочеться співати і ділитися своїм позитивом з оточуючими. Називають це щастям.
Кожна людина розуміє це поняття по-своєму. Іноді можна почуватися щасливим, просто милуючись голубим небом та яскравим сонцем. Іноді ж для щастя мало отримувати високу зарплатню, жити в розкішному домі, їздити на машині преміум-класу. Людина – єдиний творець свого добра, тому кожен будує життя залежно від того, якої мети прагне досягти.
Читаючи твори українських класиків, приходимо до висновку, що бути щасливим означає прислухатися до голосу свого серця, жити в гармонії зі світом, з природою, з Богом і людьми.
Ми, учні старших класів, знаходимось у найкращій порі людського існування – молодості: негаразди сприймаються легко, “дорослі” проблеми ще не хвилюють, бо їх вирішують за нас наші батьки. Юність – це своєрідний трамплін у майбутнє доросле життя. Нею потрібно насолоджуватися, бо час не повернеться, а такої золотої пори вже не матиметься. Молодість прекрасна радісними та
Це і перше побачення, і перший поцілунок, і дружба, яка, дай Бог, пронесеться крізь призму років і життєвих подій.
Я намагаюся насолоджуватися кожним прожитим днем, цінувати миті спілкування з друзями, милуватися довкіллям і просто жити. Для мене це – найбільше щастя.