САУДІВСЬКА АРАВІЯ, Королівство Саудівська Аравія ( Аль-Мамляка аль-арабия ас-саудия) .
Загальні відомості. С. А. – гос-у на Аравииськом п-ове в Юго-Зап. Азії. Граничить на С с Йорданією, Іраком, Кувейтом, на Ю. – З и Ю. с Єменською Арабською Республікою Нар.
Демократич. Республікою Ємен, на Ю. – В. – з Оманом, Об’єднаними Араб ськими Еміратами, на В. – з Катаром. С. А. обмивається на Ю. – З. Червоним м., на С. – В. – Перським зал.
Пл. ок. 2,2 млн. Км кв. Нас 9520 тис. чіл., в основному араби (корінне населення – ок.
4,6 млн. чіл., вихідці
750 тис. жит.,) . В админ. відношенні С. А. ділиться на 4 провінції Офиц. Мова – арабський. Господств, релігія – іслам.
С. А. – абсолютна теократич. монархія) Глава гос-ва – король, до-рому належ вся повнота влади в країні (законодат., виконає., духовна) ; будучи одночасно прем’єр-міністром, він формує прав. (Рада міністрів) , призначає вищих гос-х службовців. Діяльність политич. Партій і організацій заборонена.
У підпілля діють Фронт нац. звільнення (з 1953 Федерація синів Аравійського п-ова
Природа. По пристрої поверхні більша частина країни – велике пустельне плато (вис. Від 300-500 і до 1300 м.) , слабко розчленоване сухими руслами рік (вади) . На 3. паралельно узбережжю Червоного м. простягнулися гори Хіджаз і Асир вис.
2500-3000 м, що обриваються до вузького (до 70 км) прибережної низм. Тихама. Перевалів через гори Хіджаз мало; повідомлення між внутр. р-нами С. А. і берегами Червоного м. обмежено.
У центр. частини країни розташовані найбільш великі піщані пустелі: Нефуд, Дехна й Руб-Ель-Хали. Уздовж узбережжя Перський зал. – низм. Ель-хаса (шир. до 150 км) .
Мор. берега преимущ. низькі, піщані, слабко порізані. Клімат С. А. на С. – субтропічні, на Ю. –тропічний, різко-континентальний, сухий. Літо печеня, зима тепла.
Порівн. темп-ра повітря в Ер-Рияде самого холодного місяця (січень) ок. 14° С, самої печені (липень) 33 С. Навесні й у початок літа часті піщані бури. Опадів випадає вкрай мало – ок.
100 мм у рік; у горах до 400 мм. Постійних рік немає. На більшій частині тер. С. Л. водопостачання здійснюється з немногочисл. глибоких колодязів і артезіанських шпар. Рослинність пустельна й напівпустельна.
Надра багаті нафтою; відомі також родовища природного газу, жел. руди, хрому, міді, свинцю, цинку, золота.
Економика. С. А. – одна з найбільш великих нефтедобив. країн миру. У її надрах ок. 1/4 розвіданих запасів нафти капиталистич. і країн, що розвиваються (ок.
23 млрд. Т.) . Найбільші розроблювальні родовища нафти перебувають у вост. р-нах і на шельфі Перський зал. У нефтедобив. пром-сти більшу роль грають зап. (амер.) япон. компанії. Виходить, частина добувається нефти, що, транспортується по трубопроводах Дахран – Сайда (Ліван) , Дахран – Бахрейн і Расаль-Карайя – Ель-Хуфуф.
Розвиваються нефтехим. пром-сть (центри – Абкайк, Датам, Джидда) . Є 4 цем. заводи (вджидде, Даммаме, Бурайде й Ер-Рияде) , а також металургійний, автоськладальний, алюм. прокату й каустич. соди (у Джидде) , Сталевих труб (в Ель-Джубайле) . Побудовані невеликі підприємства легкої й пищ. нром-сти. Видобуток і произ-у нафті – 453,2 млн. т, газу – 52,7 млрд. Кб. м., електроенергії – 2,5 млрд. Квт. год, цементу – 1,8 млн. т. С. х-у розвинено слабко: у с. х-ве зайнято ок. 70% самодеят. населення, 56% потреб у продовольстві задовольнялися за рахунок імпорту.
Земля належить в основному королівській сім’ї, вождям племен і релігійних організацій. У землеробстві провідну роль грає произ-у зернових культур і вирощування фінікової 1 пальми. Через недолік води возделивается менш 1% тер. країни. Збір (тис. т) : фініків – 224,3, пшениці – 74,2, кукурудзи – 147,4, проса й сорго – 162,5; улов риби – 89,6 тис. т. Експортуються нафта й нафтопродукти, імпортуються всі види пром. товарів і продовольство. Мережа трансп. комунікацій у С. А. розвинена слабко.
Дл. залізн. – 900 км, автодоріг (тис. км) асфальтир. – 14,1, грунт. – 9,4, нафтопроводів – 2810 км. Тоннаж танкерного флоту – 1,3 млн. т. Мор. порти: Джидда, Янбу й Даммам. Осн. нефтевивозние порти: Рас-Тан-Нура, Ель-Хубар і Мина-Сауд.
Междунар. аеропорти: Дахран, Джидда й Ер-Рияд.
Грошова одиниця – саудівський ріал = 20 кершам (курушам) .
Збройні сили ськладаються із сухопут. військ, ВВС і ВМС. Загальна числ. 69,5 тис. чіл.. Верх. главнокоманд. – король, непосредств. керівництво вооруж. силами здійснюють воен. міністр і генеральний штаб. Сухопут. війська (45 тис. чіл.) – основа вооруж. сил.
У їхньому ськладі 2 бронетанк. бригади, 4 пех. бригади, 2 парашут, батальйону, 1 батальйон королев, гвардії, 3 арт. дивізіони, 6 зеніт., батарей, 10 батарей ЗУР “Хок” . На озброєнні св. 320 порівн. танків, 250 БТР, 300 бронеавтомобілів, арт. знаряддя, Птури. У В С (12 тис. чіл., ок. 240 бойових літаків) мають еськадрильї: винищувачів-бомбардувальників – 3, легких літаків – 2, винищувачів-перехоплювачів – 1, учбово-бойових – 3, трансп. – 2, вертольотів -2. У М С (1,5 тис. чіл.) мають ок.
30 бойових кораблів і вспомогат. судів различ. класів (сторожовий корабель, корвети, торпедні й сторожові катери, мінні тральщики, десант, судна) . Більшість кораблів – американської будівлі. Ін. озброєння й воен. техніка в основному амер., а також франц., англ. н западно-герм. виробництва. Вооруж. сили комплектуються шляхом наймання. У С. А. перебуває багато амер. воен. радників. С. А. має також военизир. організації: нац. гвардію (35 тис. чіл.) , берегову й погран. охорону (6,5 тис. чіл.) .
(2 votes, average: 4.00 out of 5)