Основні тенденції в розвитку держав західної Європи в IX – XIII вв

В X – XI століттях у Західній Європі затверджується феодальна роздробленість. Реальну владу королі зберігали тільки в межах своїх володінь. Формально васали короля були зобов’язані нести військову службу, виплачувати йому грошовий внесок при вступі в спадщину, а також підкорятися рішенням короля як верховного арбітра в межфеодальных суперечках.

Фактично ж виконання всіх цих обов’язків в IX столітті майже цілком залежало від волі могутніх феодалів. Посилення їхньої влади й привело до феодальних міжусобиць.

Свого розквіту феодальні

відносини в Західній Європі досягають в XI – XV століттях. У цей час зміцнює централізована влада в більшості країн, починають утворюватися й зміцнювати національні держави (Англія, Франція, Німеччина й інші). Великі феодали усе більше залежать від короля. Однак влада короля як і раніше не є справді абсолютною. Наступає епоха станово-представницьких монархій.

Саме в цей період починається практичне здійснення принципу поділу влади й виникають перші парламенти – станово-представницькі органи, що значно обмежують влада короля. Раніше всього такий парламент-кортесы з’явився в Німеччині (кінець XI –

початок XII століття). В 1265 році парламент з’являється в Англії.

В XIV столітті парламенти вже були створені в більшості країн Західної Європи.

Ще одного важливого нового складового громадського життя стали політичні партії, які вперше починають формуватися в Італії в XIII столітті.

Паралельно з розвитком політичних процесів ішло розвиток економіки країн Західної Європи.

Головною галуззю економіки було сільське господарство. Характерними його рисами було швидке освоєння нових земель (внутрішня колонізація), переклад селян на грошовий оброк (комутація ренти), і, як наслідок цього – господарська самостійність селян і підвищення продуктивності праці, розвиток товарно-грошових відносин.

Найважливішою рисою цього періоду був також ріст міст і міського населення. Міста з населенням 4 – 5 тисяч жителів уважалися середніми. Були міста більші такі, як Париж, Милан, Флоренція, де проживало до 80 тисяч чоловік.

Із країн Північної Європи для нас найбільший інтерес представляють скандинавські держави. Під скандинавськими країнами маються на увазі насамперед Данія, Швеція, Норвегія. У середні століття вони розвивалися досить своєрідно. Феодалізм зложився тут остаточно тільки з XII – XIII століть. Скандинавські країни, з одного боку, були досить відособлені від країн Європи, а з іншого боку – через набіги піратських дружин, Історія скандинавів тісно переплелася з історією Північної Німеччини, Нідерландів, Англії.

Маючи знання морського судноплавства, користуючись відмінним для того часу залізною зброєю, норманны були небезпечними ворогами. Проникаючи на своїх судах в устя французьких рік і в країни, розташовані на берегах Середземномор’я, норманны нещадними грабежами й спустошеннями наганяли жах на населення цих країн. В IX столітті в Західній Європі була складена спеціальна молитва, що починалася словами “Избави нас, Боже, від шаленства норманнов”.

У другій половині XII століття на північно-західних границях російського миру влаштувалися німці. В 1200 році в устя Західної Двіни вони заснували місто Ригу. Незабаром тато Інокентій III заснував у Лівонії орден лицарів-мечоносців для скорення прибалтійського населення й обігу його в католицьку віру. Із цього часу новгородські князі, чиї володіння граничили із землями німецьких лицарів, перебували під постійною загрозою поневолення.

Цит по: Історія Росії З найдавніших часів до 1917 року /В. Ю. Халтурин, С. П. Боброва, О. Е. Богородская, Г. А. Будник і ін.; Під Ред. В. Ю. Халтурина : Учеб. Посібник / Іван. Гос.

Энерг. Ун – Т. – Іваново, 2003. С. 14-16.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Основні тенденції в розвитку держав західної Європи в IX – XIII вв