Олександр Сергійович Пушкін – великий росіянин національний письменник. У його творчості відбилися волелюбність, патріотизм, мудрість і гуманні почуття російського народу, його могутніх творчих сил. Пушкіна був співаком і натхненником визвольного руху свого часу, і ці думки знайшли відбиття у всій його творчості.
Герой роману “Дубровский”, мстячи за батька, у якого несправедливо відняли родовий маєток, стає розбійником. Волею случаючи Дубровский виявляється відщепенцем стосовно поміщицького середовища
Дубровский – бунтар,
Незважаючи на те що Володимир виховувався в Петербурзі, а Маша росла в маєтку батьків, Троекуров часто міркуючи про те, що непогано було б віддати за Володимира свою Машу, “дарма що він голий., як сокіл”. Старший Дубровский не вважав, що Володимир підходяща пара для Марії
“Бєдному дворянинові, – говорив він, – … який він, краще женитися на
Але доля зіграла з Володимиром і Машею злий жарт. Ворожнеча, що виникла між їхній родителями, здавалося, назавжди розвела їх, але їм призначене було зустрітися й полюбити один одного. Скориставшись тим, що Кирила Петрович виписав з Москви із для свого сина, Дубровский попадає в будинок Троекурова під видом педагога.
Спочатку Маша не обратиланикакого уваги на парубка. Вихована в аристократичних забобонах, вона сприймала вчителя як слугу або мастерового, не помітила й того враження, яке сама зробила на француза. Так тривало якийсь час, але випадок з ведмедем, якого застрелив Дефорж, змусив її по-новому глянути на парубка: “Уява її було уражено… вона побачила, що хоробрість і горде самолюбство не винятково належать одному стану, і з тих пор стала робити молодому вчителеві повагга, що годині від години ставало уважніше…”
Почуття молодих людей поступово міцніли. Марья Кириловна полюбила ” Дефоржа” “за необмежену ретельність і боязку уважність… Сам же він, здавалося, прив’язаний був до всього сімейства”. Махаючи “починала розуміти власне серце й визнавалася з мимовільної досадою, що воно не було равнодушно до достоїнств молодого француза.
Він зі своєї сторони не виходив з меж поваги й строгої пристойності”. Але один раз Володимир, нарешті, зважився розповісти Маші про те, хто він насправді, про важкі обставини свого життя й щирих почуттів до неї. Незабаром над молодими людьми нависла нова погроза: батько Маші вирішив видати її заміж за князя Верейского.
У найтрагічнішу мннуту свого життя, налякане “огидним і ненависним” шлюбом, вона одержала записку від Дубровского, що дала їй надію на захист. Потім відбулася коротка романтична зустріч Маші й Володимира, під час якої він умовляв її боротися за своє щастя, не боячись “удатися” до його “жахливого захисту”.
Умовити батька дівчині не вдалося, весілля відбулася, і Маша стала дружиною ненависного князя. В ім’я любові Володимир готовий на будь-який самовідданий учинок, але, на жаль, спізнився, тому що його “кур’єрові” не вдалося вчасно передати записку, а Маша не змогла порушити клятву, дану перед Богом у церкві. Так трагічно закінчилася романтична історія любові Володимира Дубровского й Маші Троекуровой.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)