Ремінісценція

Ремінісценція (лат. reminiscentia – згадка) – відчутний у літературному творі відгомін іншого літературного твору. Проявляється в подібності композиції, стилістики, фразеології. Р. – це здійснюване автором нагадування читачеві про більш ранні літературні факти та їх текстові компоненти. Є одним із носіїв смислу; компонент форми, що має змістово-семантичне значення, образ літератури в літературі. Р. має дуже широкий діапазон функцій.

Може бути дзеркалом культурного тла середовища, відтворенням художньої атмосфери часу; нерідко включається

в літературну полеміку і має зв’язок із пародіюванням створеного раніше. Р. можуть бути явними (пряме цитування) або опосередкованими, підтекстовими. За своєю функцією, літературною суттю Р. дуже подібна до стилізації та алюзії. Однак, на відміну від них, загалом не усвідомлена автором – виникає внаслідок сильного впливу на нього творів інших письменників.

Р. мають місце в творах багатьох українських письменників, наприклад, у творі М. Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки Альцести у Слобожанську Швейцарію”, навіяні творами Л. Стерна, В. Шкловського, Б. Пастернака, В. Поліщука.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ремінісценція