Люди, що бігають щоранку заради здоров’я! у нас поки що навдивовижу. Мої батьки зранку виходять на пробіжку і мене запрошують із собою. Але як важко покинути тепле ліжко та ще й відразу включитися у біг. Щоразу я даю собі слово, що з понеділка почну нове життя: встану разом з батьками, одягну спортивний костюм, кросівки і вийду на бігову доріжку. Біля нашого будинку спеціальної доріжки для бігу немає.
Тому батьки, коли виходять з дому, спочатку біжать по тротуару, а подеколи і узбіччям дороги до близького парку. А там вже затишними алейками
Одного разу разом з батьками вийшов і я. Звісно, пробігти ту відстань, яку бігають вони, я не зміг – тут потрібна підготовка. Десь йшов, десь біг або просто чекав на батьків у затишному куточку алеї. Головне – я зрозумів, що річ не тільли в тому, щоб бігати.
По-перше, це чудова можливість побачити зранку рідні місця, звичні з дитинства. Влітку повітря ще дихає нічною прохолодою, безугавно цвірінькають птахи, пахне рослинами. Мені особливо подобається час, коли повітря напоєне ароматом квітучих лип, а вранці він особливо виразний.
Липовий
По-друге, ранкова пробіжка дисциплінує. Якщо я можу прокинутися рано вийду на бігову трасу, я також зможу подолати будь-які труднощі в кожному іншому занятті.
І по-третє, біг – це здоров’я. Після пробіжки обов’язкове розминання. Повернувшись додому, ми приймаємо душ.
Настрій бадьорий!
Поступово я втягнувся у біг. Мені подобається, що поодинокі перехожі, побачивши бігунів, озираються, може, й заздрять. Авжеж, мабуть, правда, що людина, яка біжить, дивує городян, які вважають біг примхою.
Ось уже рік, як я виходжу на ранкову пробіжку. І байдуже, літо це чи зима, Іноді батьки хочуть зробити собі перерву, але, побачивши, що я прокинувся і збираюся на зарядку, не дозвбляють і собі розслабитися.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)