Вже перші твори В. Винниченка були не тільки новим видом у літературному портретуванні героїв, не тільки запереченням старих художніх засобів, а й сміливим впровадженням принципово нових, незвичайно свіжих степових, лісових, сільських і міських пейзажів. Тема краєвидів посідає значне місце в творах В. Винниченка, пейзаж наскрізь проймає усю його творчість. Навіть в останньому романі письменника “Слово за тобою, Сталіне!”, який був задуманий автором як “політична концепція в образах”, пейзаж відіграв важливу роль.
На жаль, через
Цьому новому соціальному явищу В. Винниченко присвятив цілий цикл оповідань,
Одним з найбільш характерних прикладів особливостей творів В. Винниченка можна вважати оповідання “На пристані”. У ньому автор зображує столикий гурт селян-заробітчан. Вони різні за місцем і віком народження, різні за статтю, але усі вони єдині в бажанні дочекатися пароплава з дешевими квитками і відправитися на пошуки праці.
Ось “Парубок, згорнувшись під дубами на голій землі, тихо схлипує і здригається. Стає все темніше і темніше. Далеко на горі жовтіють міські вогні й нагадують, що там живуть самі задоволені люди…
Балачки стихають. Дніпро задумливо, журливо плескотить об берег хвилями і, темний сам, здається, знає долю цих людей і хмуро хмуриться од неї”.
В. Винниченко назавжди залишиться в історії української літератури виразником прагнень і свідомості саме цього соціального процесу, страшного і незворотного для України початку ХХ століття. У своїх творах письменнику вдалося відтворити новий соціальний типаж, показати оригінальний ракурс бачення життя заробітчанами, по-новому трактувати стару тематику і впровадити в українську літературу нові мистецькі засоби: контраст, різноманітність пейзажу, своєрідність образу і психологізм. Як вважала Леся Українка, світобачення В. Винниченка утверджувало в українській літературі панівний в ті часи на Заході новий романтизм.
Це і є тим, що приніс В. Винниченко в українське письменство ХХ століття.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)