Модернізм Володимира Винниченка у малій прозі. Новела “Момент”

І. Стилістика оповідань та новел Винниченка. (Майже кожне оповідання має свою стильову атмосферу, це досягається певною мірою настроями, що пану­ють у творі, а певною мірою відображується у мові твору. Дуже характерним для Винниченка є багаторазове повторення побутових, портретних чи пейзаж­них деталей. Ці повтори допомагають читачеві краще зрозуміти психологічний стан героїв та пройнятися їхніми настроями, ідеями, почуттями.)

ІІ. Неореалізм як синтетична течія. (Українські письменники-модерністи кожен по-своєму поєднували традиції

європейської літератури та української. Ори­гінальний в цьому плані й Винниченко: його твори живі, реалістичні, та при цьому й глибоко символічні, психологічні, імпресіоністичні. В оповіданнях, а особливо в новелах письменника, неореалізм проявляє себе як синтез симво­лічного й конкретного, об’єктивного та суб’єктивного. При цьому, виходячи з революційно-романтичного забарвлення творів, Леся Українка зараховує Вин­ниченка до течії неоромантизму.)

ІІІ. Проблеми моралі, які письменник порушує та розв’язує у своїх творах.

ІV. Особливості психологізації. (Нова епоха прийшла як потреба в реформах по­передніх

суспільних відносин, шарів соціуму, потреба в змінах норм шодо людських почуттів та певною мірою й самі ці почуття потребували оновлення. Тому у кожному конкретному випадку Винниченко заново відкриває внутріш­ній світ своїх героїв. Різні сфери людських стосунків він щоразу висвітлює з якогось нового боку.

Це дає можливість заглибитись у душу персонажа; при цьому зовсім не обов’язково вказувати типові риси характеру, які часто все одно не можуть повноцінно виявитись на малому полотні оповідання. Мате­ріал для створення точних психологічних портретів Винниченкові давав і його власний величезний життєвий досвід, і сучасна філософська, соціальна, ес­тетична думка. На прикладі новели “Момент” можна вказати ще одну харак­терну рису психологізму Винниченка: письменник створює скоріше не цільну

Психологію героя, а його психологічний стан на якийсь короткий період часу, показує людську душу в її мігіливості.)

V. “Пейзаж душі” як засіб творення образу героя (“Момент”).

VІ. Екзистенційні міркування тюремного героя. (Протягом усієї оповіді герой розмірковує на вічні теми – навіщо створюється життя, навіщо існує смерть. Навіщо люди живуть на землі, якщо вони не можуть дати ради своєму жит­тю, не здатні визначити якийсь чіткий, простий закон гармонійного співісну­вання. Читач спостерігає за тим, як з плином часу та з наближенням небез­пеки змінюються думки героя щодо можливої смерті: спочатку йому навіть трохи смішно, він уявляє собі смерть абстрактну, символічну.

Але що ближ­че до лісу-кордону, то яскравіший контраст щасливих моментів подорожі та конкретна смертельна небезпека. З’являється нова екзистенційна опозиція – теми любові та смерті.)

VІІ. Значення підтексту у створенні образів та оформленні діалогів.

1. Елементи символізму. (У новелі “Момент” символи вплітаються в тканину тексту і можуть бути сприйняті як у буквальному розумінні, так і в симво­лічному. Це є ознакою неореалізму. До символів можна віднести таємних “воронів” – віщунів смерті, віз, схожий на катафалк, образ Панни, наді­лені рисами живих істот верби, поле, інші об’єкти природи.)

2. Панночка та символічна Вічна Жіночність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)


Модернізм Володимира Винниченка у малій прозі. Новела “Момент”