ЧИМ БЛИЗЬКІ МЕНІ МОРАЛЬНІ ІДЕАЛИ “НОВИХ ЛЮДЕЙ”

Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєю полум’яною, різнобічною теоретичною й політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський показав приклад безстрашності, стійкості, патріотизму й революційної послідовності в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що робити?” запам’ятав у своїх ідейно-значеннєвих проблемах, жанровій складності й розмаїтості структур многорусловое історичний рух російського життя й літератури в 1850-е роки. “Що робити?” – роман про “нових людей”. Чернишевський “знає не тільки те, як думають і міркують нові люди, але й те, як вони почувають, як люблять і поважають один одного, як улаштовують своє сімейне й повсякденне життя і як гаряче прагнуть на той час і до того порядку речей, при яких можна було б любити всіх людей і довірливо простягати руку кожному”. “Нові люди”, на думку Писарєва, утопісти-соціалісти.

Чернишевський сам ще не знав законів розходження людського суспільства, які з неминучістю приводять до комунізму. Його соціалізм

був утопічним, але він правильно вказав на цю них особливість

У романі Чернишевський показав “нових людей” – Лопухова й Кірсанова. Життя на засадах колективізму, за правилом розумного егоїзму (роби так, щоб і іншим було гарно, – однакового щастя немає) – от той перший щабель до соціалістичного суспільства, на якій твердо коштують Лопуховы й Кірсанови. Відмінність людей епохи революційної ситуації від їхніх попередників Чернишевський бачила в тім, що вони взяли активну участь у серйозній діяльності. Ясно, чому в їхній характеристиці з’явилися два нових слова: “сильно” і “умеющие”. Вони вказують на їхню відмінність від попередників.

Те були “добрі” і “чесні”, ці сталі до того ж сильними й що вміють. Вони вважають, що все створюється працею. Так ледарі морально неприйнятні

З винятковою повагою вони ставляться до жінки, уважаючи її другом у боротьбі за щастя. Вони представляють їй полнун: волю в житті, у виборі друга. Любов їх – піднесене почуття, вільне від егоїзму, від себелюбності. Вірі Павлівні любов до Кірсанова допомагає рости духовно, вона говорить, що любов полягає в тому, щоб допомагати піднесенню й підніматися. Кірсанов вірить у міцність дружби, він говорить Лопухову, що віддав би в його руки свою голову без роздуму.

Лопухів у свою чергу “іде зі сцени, щоб не бути на шляху в щастя” Кірсанова, і почуває при цьому, що надходить як шляхетна людина. Сам Чернишевський уважав позитивним тільки того, хто любив інших і піклувався об них щастя

Лопухів і Кірсанов – революціонери-демократи. Це кращі представники передових людей. Вони просвіщають народні маси, сприяють розвитку й підвищенню революційної свідомості народу. Мені дуже близька та “чесність серця”, “порядність” нових людей, на яку орієнтувався автор. Вона не була придумана, вона реально існувала – це була кристальна моральність революційної демократії.

Я вважаю, що головне для людини – це дружба, саме вона допомагає стати по-справжньому щасливою людиною. Для мене дуже важливе вміння людини оцінити свої вчинки й зуміти вислухати критику з боку інших. Такі якості властиві “новим людям”, тому що вони знають, що це необхідно для блага інших

Герої Чернишевського жагуче захищають своє право на самоповагу, що дуже важливо. Ніхто не може вибрати людині життя, воно неї робить сам. Це звучить як закон. Але щоб його зрозуміти, треба ставити перед собою мети й завдання.

Для “нових людей” ціль життя – служіння людям. Я думаю, що шляхетніше мети немає. Саме тому так дорогі й близькі мені вони.

Такі люди були й будуть “двигунами двигунів”, “зіллю солі землі”. Без таких людей неможливе життя. Адже вона повинна мінятися, перетворювати рік у рік.

У наші дні теж є місце новим людям, які вносять корінні зміни в життя. І щодо цього роман Чернишевського “Що робити?” дуже коштовний у наш час. Він допомагає викликати революційний підйом у душі людини, прагнення до боротьби на благо суспільства


ЧИМ БЛИЗЬКІ МЕНІ МОРАЛЬНІ ІДЕАЛИ “НОВИХ ЛЮДЕЙ”